Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
На початку року прем’єр-міністр Чеської Республіки Петр Фіала особисто підписав один із 90 танків Т-72, модернізованих у його країні коштом США й Нідерландів для ЗСУ. «Хоробрим захисникам України!» — написав очільник чеського уряду на танковій гарматі, яка невдовзі знищуватиме російських загарбників на передовій російсько-української війни. Чому для багатьох чехів підтримка України в досягненні перемоги над путінською росією у кровопролитній війні за свободу й незалежність є продовженням боротьби за свободу й демократію, розпочатої їхніми прабатьками ще 55 років тому? Та чому допомога українському війську стала справою честі для багатьох чеських громадян у наші дні, читайте в дослідженні спеціального кореспондента АрміяInform.
Які історичні паралелі обагрені кров’ю героїв
Широкомасштабне вторгнення рф на українську землю 24 лютого 2022 року багатьма й у Чехії, і в Україні сприймається як алюзія на «спецоперацію Дунай», яку комуністичне керівництво срср провело проти Чехословаччини майже 55 років тому. Тоді, в серпні 1968 року, кремль виправдовувався перед міжнародними організаціями за силове придушення демократичних реформ, розпочатих у рамках так званої Празької весни, намаганням захистити «чехословацький народ» від нібито праворадикальних елементів, які начебто готували міфічний «контрреволюційний переворот». Страх втратити контроль над однією з ключових країн Варшавського договору (військово-політичний блок, що протистояв Північноатлантичному альянсу за часів холодної війни) змусив московських політиканів ввести війська в Чехословаччину та окупувати її на довгих 20 років. Невипадково так само сучасне московське керівництво, дотримуючись радянських традицій пропаганди, брехні та дезінформації, пояснювало світовій спільноті своє злочинне рішення про розв’язання широкомасштабної кровопролитної війни у 2022 році в центрі Європи — для «освобожденія українцев» від… бандерівців.
Спосіб загарбання чужої території кремлем у лютому 2022 року, коли війська рф зухвало вдерлися в Україну, був майже таким самим, що й пів століття тому. Тоді, за два місяці до вторгнення, в червні 1968 року країни Варшавського договору провели масштабні військові навчання на території «неслухняної» ЧРСР (Чеська радянська соціалістична республіка) та після закінчення маневрів не поспішали виводити їх із території суверенної республіки. Перед нападом на Україну путін так само під виглядом військових навчань сконцентрував на її кордонах значні військові ресурси.
Проте 21 серпня 1968 року підрозділи армій радянського союзу, Угорщини, Польщі та Болгарії (країни-члени Варшавського договору) вторглись на чехословацькі території. Вночі в Чехословаччину ввійшли 2000 танків, а загальна чисельність окупантів, які перетнули її кордон, сягнула 500 тисяч осіб. Тієї ж ночі радянський літак запросив «вимушену посадку» в аеропорту Рузіне нібито через відмову в роботі двигуна. Після посадки повітряного судна близько сотні радянських агентів захопили диспетчерську вежу та всі інші об’єкти аеропорту, розташованого поблизу столиці ЧРСР. У такий спосіб загарбникам удалося забезпечити безперешкодне приземлення близько 700 десантних літаків із радянськими військами, артилерією та легкою бронетехнікою на борту. Протягом доби Чехословаччина була окупована.
Загарбники дуже швидко заблокували виїзди з міст, основні шляхи, мости. Вони взяли під повний контроль засоби масової інформації Чехословаччини, адміністративні будівлі, зокрема підприємства військової промисловості та штаби військових частин чехословацьких збройних сил.
Основні зіткнення між окупантами та чехословацькими патріотами відбулись у Празі навколо будинку незалежного Чеського радіо та біля Національного музею на Вацлавській площі. Барикади не змогли захистити мітингувальників од куль загарбників, які відкривали стрілянину просто по натовпу. Чехи гинули, намагаючись зупинити броньовану техніку голіруч. Кошице, Брно, Ліберці та інші міста ЧРСР так само чинили опір, але попри мужність чехів та словаків їхня Батьківщина була окупована протягом доби, бо сили були дуже не рівні.
Подібний сценарій путін планував здійснити в Україні 24 лютого 2022 року, та не судилось. План про захоплення Києва протягом трьох днів провалився. У 2022 році світ зрозумів, що треба підтримати боротьбу українців, тоді як у 1968-му чехи залишились наодинці з ядерним монстром. Згадуючи ці драматичні події, народ Чеської Республіки навесні 2022 року розпочав всебічну підтримку українців, які опинились перед загрозою не лише загарбання московським тоталітарним режимом, а й повного знищення в рамках так званої путінської денацифікації.
Навіщо модернізований Т-72 прямує з Чехії «додому»
Для підтримки ЗСУ важким колишнім радянським озброєнням, з яким українські захисники вміють вправно поводитися, керівництво країн-членів НАТО наприкінці минулого року ухвалило універсальне рішення. Наймасовіший радянський танк Т-72 (за період виробництва 1967-1973 років створено близько 30 000 панцерників) вирішили передати на озброєння українського війська після модернізації на підприємствах чеського оборонпрому Excalibur Army.
Окрім танків, у цільовій програмі підвищення оборонних спроможностей ЗСУ (затверджена у листопаді 2022 року урядом США) було передбачено ремонт і модернізацію самохідних гаубиць DANA та РСЗВ RM-70. Задля посилення глобальної безпеки в Європі країни-партнери також ухвалили рішення про передачу Україні після модернізації на підприємствах Excalibur Army бронетранспортерів M1117, броньованих катерів, безпілотників Phoenix Ghost, зенітно-ракетних комплексів ППО Hawk тощо.
У цей період відбувся офіційний візит очільника уряду Чеської Республіки Петра Фіала до Києва. Його метою стало врегулювання питань, пов’язаних з продовженням військової та гуманітарної допомоги незалежній українській державі. Очільники обох країн узгодили стратегічні позиції щодо оборонно-промислового співробітництва, спрямованого не лише на поточне підвищення обороноздатності України, а й на перспективу військово-технічного співробітництва в післявоєнний період. Під час візиту, за підсумками зустрічі керівників дружніх держав, між Укроборонпромом і Міжурядовою агенцією оборонної співпраці (AMOS) МО Чехії було підписано угоду про створення спільного оборонного кластера. Сторони домовились про виробництво військової техніки, боєприпасів різних калібрів, а також про співпрацю у сфері ремонту й модернізації різних видів озброєння попередніх поколінь. Чеські та українські зброярі запланували спільно здійснювати створення нових військових розробок, зокрема у сфері високих технологій. Функціонування оборонного кластера передбачало утворення спільних профільних підприємств, науково-дослідних центрів на території Чеської Республіки.
У рамках чесько-українського співробітництва радянська броньована техніка, зокрема танки Т-72, мали отримати новітню систему наведення, сучасний динамічний захист, оновлені гусениці тощо. Тож через деякий час нащадки радянських окупантів зустрілися на передовій російсько-української війни з власними броньованими виробами, вдосконаленими за рахунок інженерних рішень чеських фахівців, а також підсиленими мужністю та вправністю українських військових. Через майже 55 років зухвалої військової агресії проти чеського народу москальські загарбники знову побачили свою зброю, але цього разу не як фейкові «освободітелі», а як гарматне м’ясо путіна, яке нарешті отримало досвід бойових поразок від справжніх військових. Через пів століття росіяни, які звикли проводити блискучі так звані спецоперації проти жінок, дітей та літніх людей, перед довічним зануренням в український чорнозем, знов побачили власні Т-72, що повертались «додому», щоб віддати окупантам чесько-українські «борги».
Про те, як зміни в чеському суспільстві після «Оксамитової революції» впливають на українсько-чеські міжнародні відносини, зокрема в спільному наближенні перемоги над споконвічною країною-агресором, читайте в завершальній частині дослідження спеціального кореспондента АрміяInform.
Фото з відкритих джерел
