Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
105 років тому, 12 січня 1918 року, відбулась важлива подія, яка дозволила Центральній Раді проголосити незалежність Української Народної Республіки. Того дня на мирних переговорах у Бересті (Бресті-Литовському) українську делегацію, надіслану Генеральним Секретаріатом УНР, було визнано правомочним представництвом самостійної української держави.
Переговори у Бересті, що тривали від грудня 1917 року до початку березня 1918 року, відіграли надзвичайно важливу роль у модерному українському державотворенні. Важливим став не лише підсумковий мирний договір про припинення війни між УНР та державами Четверного союзу, але й сам переговорний процес. Саме під час нього українська делегація переконала представників австро-угорсько-німецького блоку в необхідності визнання незалежної Української Народної Республіки.
Уже на початку грудня 1917 року Микола Левицький і Юрій Гасенко, відряджені Центральною Радою для участі у переговорах про перемир’я у Бересті, звітували Генеральному Секретаріату та Малій Раді Української Центральної Ради про те, що німецькій стороні відомо про проголошення Третім Універсалом Української Народної Республіки. Однак оскільки від української сторони Німеччина не отримувала жодних офіційних документів, то й не мала змоги вести з нею переговорів, зосередившись на перемовинах з радою народних комісарів як урядом росії. При цьому генерал Макс Гофман запевнив, що Німеччина припинить обговорювати з представниками росії українські питання, щойно український уряд офіційно повідомить про те, що не вважає раднарком урядом, повноважним керувати всією територією колишньої російської імперії.
Цікаві деталі розмови з Максом Гофманом передав у своєму звіті Малій Раді Юрій Гасенко. За його словами, німецького генерала цікавив насамперед стан української армії, її військова спроможність. Вочевидь, як досвідчений військовий і державний діяч Гофман чудово розумів, що проголошення самостійної української держави зможе стати доконаним фактом лише у тому разі, якщо Україна буде спроможна захистити себе силою зброї.
«Козир — наша щира любов до рідного краю і народу. По роду зброї — всі ми однакові, — відповів д. Гасенко.
Гофман питає: «Чи українська армія дисциплінована?»
Гасенко відповів, що дисциплінована.
— А чи може вона виступити активно?
— Поскільки вона дисциплінована, постільки і активна.
(Доповідь делегації з Бреста на засіданні Малої Ради 8 грудня 1917 року (цитовано за публікацією в газеті «Нова Рада» (Неділя, 10 грудня 1917 року. № 205. С. 2)).
На підставі отриманої інформації Генеральний Секретаріат ухвалив рішення направити на переговори власну делегацію, яка мала діяти окремо і незалежно від делегації раднаркому:
Перша попередня зустріч делегації УНР з представниками Німеччини та Австро-Угорщини відбулась у Бересті вже 6 січня 1918 року. На ній член української делегації Олександр Севрюк повідомив, що має доручення передати очільнику німецької делегації ноту українського уряду із заявою про незалежність УНР. У датованих 6 січня 1918 року спогадах міністр закордонних справ Австро-Угорщини Оттокар Чернін писав:
Завдяки твердій послідовній позиції, проявленій упродовж кількох наступних днів, українській делегації вдалося досягти бажаного. Вирішальним стало перше пленарне засідання 10 січня, під час якого голова української делегації генеральний секретар Всеволод Голубович заявив, що Українська Народна Республіка, спираючись на Третій Універсал Центральної Ради, стверджує свою суб’єктність на міжнародній арені і заявляє про самостійну позицію на мирних переговорах. Зрештою представники держав Четверного союзу вирішили офіційно визнати українську делегацію.
Відкриваючи 12 січня 1918 року засідання, міністр закордонних справ Австро-Угорщини Оттокар Чернін зробив офіційну заяву від імені держав Четверного союзу, визнавши делегацію УНР повноправним учасником переговорів. Формальне ж визнання Української Народної Республіки як самостійної держави запланували засвідчити у тексті мирного договору:
Засвідчена на найвищому рівні готовність визнати незалежність Української Народної Республіки державами Четверного блоку створила сприятливі умови для проголошення незалежності УНР, оскільки гарантувала визнання новопосталої суверенної держави. За таких умов Центральній Раді було значно легше наважитися на проголошення незалежності. З огляду на це визнання української делегації державами Четверного союзу було справжнім тріумфом української дипломатії і черговим важливим кроком на шляху українського державотворення.
@armyinformcomua
Продовжує палати нафтопереробний завод в Феодосії, уражений напередодні дронами Сил оборони. На півострові, який і до того відчував серйозну нестачу пального, додалося проблем.
ДБР спільно з СБУ викрили інспектора «Миколаївського СІЗО». який виправдовував агресію ворога та закликав завдати удару по його місцю роботи, щоб звільнити зрадників та колаборантів, котрих там утримують.
Бійці 63-ї механізованої бригади взяли у полон громадянина Індії, котрий між тюрмою в рф та контрактом з армією окупанта вибрав друге.
На Вовчанському напрямку прикордонники бригади «Форпост» відбили масований комбінований штурм росіян.
На Сіверському напрямку ворог активно атакує. Намагаються просуватися вночі і «зеленкою». Тактика ворога не змінюється — позиції Сил оборони закидають «масою».
На Лиманському напрямку пілоти батальйону «Signum» провели серію успішних атак, унаслідок яких було уражено важку вогнеметну систему ТОС-1А «Сонцепьок».
від 25000 до 125000 грн
Шепетівка, Хмельницька область
від 25000 до 125000 грн
Вся Україна
22 окремий мотопіхотний батальйон 92 ОШБр
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…