Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Проблематика загрози російського наступу з північного напряму, а саме з території білорусі, з’явилася на порядку денному ще до початку повномасштабної агресії рф. Періодично ця тема актуалізується в інформаційному просторі з кінця осені минулого року. І справді формальні ознаки поглиблення, зокрема, воєнно-політичних відносин між рф та рб дійсно мають місце: інтенсифікація контактів на вищому рівні (включаючи недавній обмін візитами лідерів цих країн), активізація військової активності та заходів підготовки військ, перекидання російських підрозділів та техніки на територію білорусі, посилення контррозвідувального режиму тощо. АрміяInform зробила огляд цієї ситуації очима українських та зарубіжних урядовців, військових та експертного середовища.
За сукупністю наведених та багатьох інших чинників таки є підстави стверджувати про певне зростання рівня воєнної загрози з північного напряму. І ця активність на залишилася непоміченою для світу. Зокрема, США продовжують стежити за діями росії щодо білорусі, як повідомила під час брифінгу у Вашингтоні речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
Саме так вона прокоментувала візит російського президента володимира путіна до білорусі наприкінці минулого року в контексті можливої додаткової підтримки росії з боку білорусі: «Ми продовжуємо уважно стежити за конфігурацією сил росії. Це те, що ми робили і робитимемо, включаючи білорусь, і залишаємось у тісному контакті з Україною, у той час, як вони відважно захищаються від російської агресії. Тож продовжуємо цим займатися».
За результатами контактів керівників рб та рф пролунали умовно кажучи «нейтральні» заяви про «поглиблення військово-технічного співробітництва та зміцнення обороноздатності двох держав, практику спільних військових навчань та створення нової військової техніки, допомоги рф у підготовці екіпажів білоруських літаків, переобладнаних для можливого застосування боєприпасів з ядерними боєголовками, постановки в рб на бойове чергування переданих росією комплексів С-400 та «Іскандер» тощо.
Наведене дало підстави американському «Інституту вивчення війни» (ISW) у своєму черговому зведенні зробити припущення, що російському президенту не вдалося примусити олександра лукашенка вступити у війну з Україною силами наземних угруповань військ. Але навіть така зустріч стала частиною зусиль щодо створення інформаційних умов для нового етапу війни проти України. В ISW вважають, що навіть посилена білоруськими підрозділами армія рф не здатна провести масштабні наступальні операції в найближчі кілька місяців з північного напряму.
Оскільки певний рівень загрози все ж таки існує, виникає питання її стримування та нейтралізації. У цьому сенсі, окрім, власне, військових рішень з боку України, доречним є тиск на білоруського лідера з боку міжнародної спільноти. Як повідомляють BBC, офіційний представник Держдепу США Нед Прайс з цього приводу офіційно заявив, що Вашингтон стежитиме, чи надаватиме білорусь допомогу росії у її війні проти України: «Якщо ми побачимо це, побачимо потенціал для цього, то дамо пропорційну відповідь шляхом введення додаткових заходів».
Він також назвав «верхом іронії» заяву президента рф путіна після зустрічі із олександром лукашенком, що росія «не збирається поглинати» якусь державу, зокрема білорусь: «Ця фраза прозвучала від керівника країни, який прямо зараз намагається насильно поглинути іншого свого мирного сусіда».
Німецька розвідка також тримає російські загрози з білоруського напряму в полі зору. З цього приводу заслуговує уваги публікація в газеті Neue Zürcher Zeitung із посиланням на аналіз міноборони ФРН. Оборонне відомство Німеччини вважає, що росія має два основні варіанти для наступу в Україні у 2023 році. За першим варіантом, рф продовжить масштабний наступ на Донбасі, але армія білорусі виконуватиме відволікаючу роль, демонструючи війська та озброєння поблизу кордону з Україною. Другий варіант у міноборони ФРН також розглядають, але вважають малоймовірним: білорусь вступить у війну, спрямуючи війська у напрямку Києва. Водночас російські війська наступатимуть по всьому Донбасу. Також при цьому можливий удар по західних областях України.
Міністр оборони України Олексій Резніков у інтерв’ю FREEДОМ прокоментував рівень загрози для України з боку білорусі: «Ми спостерігаємо уважно за тим, що відбувається вздовж кордону і на території білорусі вглибині. Наша розвідка і партнери, і польські, і литовські друзі насамперед, бо вони теж межують з ними. Ми уважно спостерігаємо. Ми розуміємо, що у стратегічних планах Кремля — знищення всієї української державності — захоплення столиці, захоплення всіх територій, а потім, можливо, ведення якихось перемовин із Заходом про розподіл, скажімо так, впливу на залишки, як вони собі думають, України. Тому, звісно, і білоруський напрямок може бути ними використаний як стратегічний для нападу. А для цього їм треба сконцентрувати зусилля на кількох місцях… Але уважно дивимось і будемо розуміти, коли цей ризик стане більш загрозливим чи ні. Тому подивимось».
Відверту оцінку ситуації щодо білорусі оприлюднив головнокомандувач ЗС України Валерій Залужний в інтерв’ю для The Economist:
«… вони (російські війська) шукають способи зупинити (бойові дії) і отримати паузу будь-яким способом: обстрілюючи мирне населення, залишаючи наших дружин і дітей замерзати. Їм це потрібно з однією простою метою: їм потрібен час, щоб зібрати ресурси і створити новий потенціал, щоб вони могли продовжувати виконувати свої цілі.
Наше друге стратегічне завдання — підготуватися до цієї війни, яка може розпочатися в лютому. Щоб мати можливість вести війну зі свіжими силами і резервами. Наші війська зараз усі зав’язані в боях, вони стікають кров’ю. Вони стікають кров’ю і тримаються виключно завдяки мужності, героїзму і вмінню командирів тримати ситуацію під контролем.
Друге, дуже важливе стратегічне завдання для нас — це створення резервів і підготовка до війни, яка може відбутися в лютому, у кращому випадку в березні, а в гіршому — в кінці січня. Вона може початися не на Донбасі, а в напрямку Києва, з боку білорусі, я не виключаю і південний напрямок.
російська мобілізація спрацювала. Це неправда, що їхні проблеми настільки жахливі, що ці люди не будуть воювати. Вони будуть. Цар каже їм іти воювати, і вони йдуть воювати. Я вивчав історію двох чеченських воєн — усе було так само. Можливо, вони не так добре оснащені, але вони все одно становлять для нас проблему. За нашими оцінками, у них є резерв у 1,2-1,5 млн осіб… росіяни готують близько 200 тис. нових солдатів. Я не маю жодних сумнівів, що вони знову підуть на Київ».
Командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал Сергій Наєв також заявляв, що в Мінську напередодні нового року мали обговорювати залучення білорусі та розгортання наземної операції: «На наш погляд, під час цієї зустрічі будуть відпрацьовуватись питання подальшої агресії проти України та ширшого залучення збройних сил республіки білорусь до операції проти України, зокрема, на нашу думку, і на суші».
Також генерал-лейтенант Сергій Наєв пояснив неодноразові тренування в білорусі російського літака наведення А-50 та літаків МиГ-31— носіїв ракет повітряного базування «Кинжал»: «Зазначені тренування проводяться з єдиною метою — це уточнення цілей на території України, які призначені для завдавання ракетних ударів. Але ми вживаємо всіх заходів для того, щоб знизити цей рівень загрози».
Окрім авіаційної компоненти, до нового року на території білорусі росіяни встигли зосередити 2-гу мотострілецьку дивізію 1-ї танкової армії та підрозділи, озброєні ракетними комплексами «Іскандер».
«Цього потенціалу нині достатньо для створення загрози Україні та проведення тактичних дій, але ми вживаємо адекватних заходів», — вважає генерал Наєв.
Українські військові розглядають можливі варіанти агресії з білоруського напряму в найближчі місяці, але для цього росії потрібно перекинути відповідні сили й засоби. Про це повідомив 7 січня командувач угруповання Сил та засобів оборони Києва генерал-лейтенант Олександр Павлюк в інтерв’ю Суспільному: «На цей момент безпосередньої загрози немає. У росіян немає відповідних сил і засобів. На території, що є кордоном між Україною і білоруссю, є певні угрупування. Але, враховуючи наш потенціал, малоймовірно, що вони будуть мати успіх. Усе, що зараз робиться, — стримуються наші сили на північному кордоні для того, щоб ми не могли перекинути їх на схід».
За словами керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова, оприлюднених The New York Times, не можна виключати загрозу нового вторгнення з боку білорусі: «Було б неправильно ігнорувати цю можливість. Але також неправильно говорити, що в нас є якісь дані, які підтверджують існування загрози».
Наведене деталізує представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов: «Щодо повномасштабної участі в наземній операції — ми не бачимо готовності режиму лукашенка йти на цей самогубний крок, але допомога іншого характеру —озброєнням, технікою, важкою технікою, боєкомплектами — так, диктатор лукашенко готовий і надає таку допомогу… Один з основних чинників, чому білорусь не вступила у війну проти України — небажання білоруських військових, які в разі отримання такого злочинного наказу мають намір масово здаватися в полон… Це було б самогубством — політичним та оборонним. І якби це сталося, то за такого сценарію режиму лукашенка було б набагато гірше, ніж зараз».
Заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗС України бригадний генерал Олексій Громов на брифінгу зазначив, що у прикордонних з Україною областях білорусі почали створювати підрозділи тероборони та подовжили дію заборони на відвідування територій, що межують з Київською та Чернігівською областями: «За наявними даними, у прикордонній з Україною Брестській області виявлена агітація щодо вступу добровольців до підрозділів територіальної оборони. Під час проведення бесід кандидатам доводять, що під час впровадження у країні воєнного стану їм видадуть зброю та амуніцію, а їхнім основним завданням буде оборона та охорона громад у складі підрозділів територіальної оборони. Водночас палата представників білорусі схвалила законопроєкт про запровадження смертної кари за державну зраду для військовослужбовців та представників державної влади. Не виключено, що такі дії режиму лукашенка є одним із кроків у межах підготовки до участі білорусі у війні проти України».
Ексзаступник голови СБУ генерал-майор Віктор Ягун в ефірі «Еспресо» зазначає, що участь білоруської армії у війні в Україні знищить останній шанс зберегти самостійність та незалежність білорусі.За його словами, білоруська армія у своїй більшості воювати не хоче. Однак у цьому напрямку нині активно працює росія, підштовхуючи до мобілізації населення та залучення білоруських військових підрозділів до бойових дій.
«За нашою інформацією, якість цієї військової білоруської потуги буде, як троянський кінь у стані росії. А якщо білоруси візьмуть участь у війні, то останній шанс лукашенка, останній клаптик його самостійності та незалежності від росії буде знищений. І лукашенко це так само розуміє», — вважає Віктор Ягун.
