Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Серед десятків різних чинників, вартих уваги під час планування військових операцій, погодний інколи відіграє вирішальну роль. Тому для військових розмови про погоду — не марне гаяння часу, а прямий службовий обов’язок. Про те, як працюють гідрометеорологи ЗСУ, нашому кореспонденту розповів начальник гідрометеорологічної служби Командування Сил підтримки ЗС України полковник Рафіль Мусін.
— Рафіле Ріфкатовичу, розкажіть, яку роль відіграє метеослужба у цій війни?
— Для початку згадаймо, в яких умовах почалося широкомасштабне вторгнення російських військ. Військові дії розпочалися у складній погодній обстановці. Тоді спостерігались і морози, і відлиги, різні види опадів — дощ, сніг. Такі умови дуже впливають на ведення бойових дій, використання авіації тощо. Ми пам’ятаємо, як росіяни не могли рухатися поза дорогами, коли все розкисло. Завдяки прогнозам метеорологів, наше командування могло прогнозувати переміщення росіян, відстежувати з допомогою БПЛА і вражати артилерійським вогнем.
— Розкажіть докладніше про те, як допомагали синоптики роботі операторів БПЛА.
— Наразі безпілотники впроваджені в усі роди військ, тому запити на інформацію про погодні умови йдуть від усіх — артилеристів, танкістів, піхоти.
Навесні 2022 року переважно активно використовувалися турецькі БПЛА «Байрактари». У такій складній атмосфері, яка була під Києвом, їх потрібно було застосовувати максимально ефективно. Взагалі, безпілотники дуже вразливі до погодних умов — наявність хмарності, обмежена видимість, зледеніння у хмарах сильно впливають, а іноді й унеможливлюють їх застосування. Найнеприємніше і найнебезпечніше — це зледеніння безпілотників, бо вони втрачають свої льотні характеристики, можуть впасти, їх ефективність використання зменшується. До речі, для роботи безпілотників жорсткіші умови, ніж для авіації.
Тому від нашої служби вимагали максимально точний прогноз для забезпечення ефективної роботи БПЛА. Ми своєчасно вказували території з відповідними погодними умовами, де вони можуть бути застосовані. Зараз використовується багато різновидів безпілотників, що працюють на різних висотах, мають різні радіуси дії, що виконують різні завдання, тому й вимоги до метеорологічної інформації, погодних умов різні.
— Які прогнози на сьогодні важливіші — короткострокові чи довгострокові?
— Сьогодні важливішими є короткострокові прогнози. Щодня наші співробітники займаються розробкою прогнозів погоди на наступний день, уточненням прогнозів на наступні 2–3 дні та доведенням їх адресатам.
Прогнозами погоди забезпечуємо навіть медиків. У зв’язку із загрозою застосування противником хімічної зброї необхідно прогнозувати зони забруднення, тому треба заздалегідь розраховувати можливі райони евакуації шпиталів, медичних пунктів.
Наприкінці кожного місяця розробляються кліматичні довідки по всіх прикордонних областях. Причому це не прогнози, а дані багаторічних спостережень на метеостанціях у цих областях. Ми аналізуємо можливість дощів, снігів, гроз, туманів і також розсилаємо військам. Роботи вистачає, адже погода часто змінюється.
Під час відлиги, після морозів, зазвичай виникає велика проблема з прохідністю поза дорогами з твердим покриттям — потепліло і все «розквасило». Намагаємося підказувати, попереджати — це важливо для планування переміщення військ, вантажів.
— Які гідрометеорологічні підрозділи залучаються для забезпечення військ?
— У даний час забезпеченням підрозділів Генерального штабу займається Гідрометеорологічний центр, крім того, свої метеослужби є в Повітряних, Військово-Морських Силах. Там необхідно кожен виліт літака, вертольота, вихід корабля, катера забезпечувати спеціальною метеорологічною, гідрологічною інформацією, прогнозами.
Тим родам Збройних Сил, де немає своєї метеорологічної служби, наприклад, медикам, артилеристам, надається загальна прогностична інформація. Також за запитами надається необхідна інформація щодо конкретних районів, міст.
— Наскільки під час планування наступу, форсування річок, просування з авіаційним прикриттям важлива гідрометеорологічна компонента?
— Операції (наступальні, контрнаступальні, оборонні) відбуваються з урахуванням готовності своїх сил, вишукуючи слабкі місця супротивника, зважаючи на погодні умови. Все, що пов’язане із плануванням наступів — надсекретні дані. Тому метеорологу треба бути поряд з тим, хто планує і проводить операції, на місці доповідати очікувану погоду, зміни погодних умов, можливості застосування авіації, безпілотників, форсування водних перешкод.
Так, під час звільнення Херсона важливу роль відігравали своєчасні наведення та утримання переправ через річку Інгулець. Наші офіцери підказували щодо фактичних гідрологічних умов на річці, можливості зміни рівня води — це було важливо для наведення та утримання переправ.
Тепер у Бахмутському напрямку важка обстановка, ми даємо загальний прогноз у тому регіоні, щоб командири на місцях могли враховувати їх. Присутність синоптика дозволяє коригувати та уточнювати плани операцій, принаймні те, що сильно залежить від погоди — це застосування авіації та морських сил.
— Як нині метеорологи отримують інформацію про погоду?
— Для аналізу погодних умов ми тісно взаємодіємо з Українським гідрометеорологічним центром, отримуємо через них інформацію з усього світу. Бачимо загальну обстановку по Північній півкулі, Чорному, Середземному, Азовському, Каспійському морях. Кожні 3 години карти погоди, дані метеорологічних супутників оновлюються, дозволяють оперативно оцінювати ситуацію. У Гідрометеорологічному центрі є відділ, який займається безпосередньо збиранням та розповсюдженням гідрометеорологічної інформації. Також активно використовуємо дані метеорологічних штучних супутників Землі, які нам передають наші союзники та Всесвітня метеорологічна організація.
Фото автора і Командування Сил підтримки ЗСУ
