Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Дмитро Лінартович у цивільному житті — актор театру та кіно, музикант. На війні він — десантник. Маючи серйозний військовий досвід, після початку широкомасштабного вторгнення рашистів Дмитро спочатку обороняв Київ, а нині виконує бойові завдання у районі Бахмута.
Про оборону міста Дмитро розповів кореспондентці АрміяInform.
— Який характер мають нині бойові дії в Бахмуті?
— У Бахмуті бої точаться безперервно. Багато працюють артилерія та міномети. Наші десантно-штурмові підрозділи постійно перебувають на вістрі подій. Ми захоплюємо й закріплюємо за собою нові позиції, ведемо активну оборону.
На боці ворога є й «вагнерівці», й уже «обкатані» війною мобілізовані, є повні дилетанти, що практично не нюхали пороху. Часто-густо буває так, що спочатку росіяни запускають у бій «необкатаних» людей як гарматне м’ясо, а вже потім їхнє місце займають професіонали.
Буває, що вони наступають групами, буває поодиноко, а стається, що заходять величезною зграєю. Втім, у них зараз настрій вже понурий, бо у них досвідчених вояків день за днем дедалі менше.
— Чи комунікуєте ви там із цивільними? Які їхні настрої?
— Наведу приклади. Ми ведемо бій на позиціях, іде артобстріл, прилітають міни, а до мене підбігає житель Бахмута. В одній руці тримає чайник, парує. В іншій руці в нього заварник. Питає: хочеш чаю чи кави? Як жест — приємно.
Є місця на трасі, там стоять люди з табличками, на яких написано: «безоплатний чай для ЗСУ». По місту бачу синьо-жовті прапори. Вони подерті, але встановлені. Розбиті зупинки розписані фарбами з балончиків гаслами «Слава Україні», «Слава нації». І на Донеччині я зустрічаю людей, які з переконань переходять з російської на українську мову. Кілька кілометрів від Бахмута від’їжджаю, а зі мною в крамницях продавчині спілкуються українською. Це означає, що Донецький край повертає свою самоідентифікацію.
Фото Віктора Дехтяра та з соцмереж
@armyinformcomua
Коли 2022 року росія почала широкомасштабний напад на Україну, військовий на позивний «Голландець» не вагаючись став на захист Батьківщини.
Інженери 15-ї бригади оперативного призначення НГУ «Кара-Даг» облаштовують інженерні загородження на Куп’янському напрямку.
Український військовий із позивним «Вінстон» під час виходу на пошук дрона виявив двох російських окупантів, які сховалися у водостічній трубі.
Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський провів роботу в Південній операційній зоні, де тривають активні бойові дії.
На Краматорському напрямку Сили оборони вдаються до тактики інфільтрації у ближні тили ворога, перехоплюючи елементи тактики росіян.
Наземні роботизовані комплекси вже стали звичним масовим засобом логістичного постачання та евакуації поранених на лінії бойового зіткнення.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…