Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Дмитро Лінартович у цивільному житті — актор театру та кіно, музикант. На війні він — десантник. Маючи серйозний військовий досвід, після початку широкомасштабного вторгнення рашистів Дмитро спочатку обороняв Київ, а нині виконує бойові завдання у районі Бахмута.
Про оборону міста Дмитро розповів кореспондентці АрміяInform.
— Який характер мають нині бойові дії в Бахмуті?
— У Бахмуті бої точаться безперервно. Багато працюють артилерія та міномети. Наші десантно-штурмові підрозділи постійно перебувають на вістрі подій. Ми захоплюємо й закріплюємо за собою нові позиції, ведемо активну оборону.
На боці ворога є й «вагнерівці», й уже «обкатані» війною мобілізовані, є повні дилетанти, що практично не нюхали пороху. Часто-густо буває так, що спочатку росіяни запускають у бій «необкатаних» людей як гарматне м’ясо, а вже потім їхнє місце займають професіонали.
Буває, що вони наступають групами, буває поодиноко, а стається, що заходять величезною зграєю. Втім, у них зараз настрій вже понурий, бо у них досвідчених вояків день за днем дедалі менше.
— Чи комунікуєте ви там із цивільними? Які їхні настрої?
— Наведу приклади. Ми ведемо бій на позиціях, іде артобстріл, прилітають міни, а до мене підбігає житель Бахмута. В одній руці тримає чайник, парує. В іншій руці в нього заварник. Питає: хочеш чаю чи кави? Як жест — приємно.
Є місця на трасі, там стоять люди з табличками, на яких написано: «безоплатний чай для ЗСУ». По місту бачу синьо-жовті прапори. Вони подерті, але встановлені. Розбиті зупинки розписані фарбами з балончиків гаслами «Слава Україні», «Слава нації». І на Донеччині я зустрічаю людей, які з переконань переходять з російської на українську мову. Кілька кілометрів від Бахмута від’їжджаю, а зі мною в крамницях продавчині спілкуються українською. Це означає, що Донецький край повертає свою самоідентифікацію.
Фото Віктора Дехтяра та з соцмереж
@armyinformcomua
У соцмережі X (Twitter) поширюється відео з тимчасово окупованого Бердянська, на якому зафіксовано, як українських чоловіків під конвоєм примусово відправляють воювати на боці рф. Автори публікації наголосили: у разі окупації «відсидітися» не вдасться нікому.
Бійці 3-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів (РУБпАК) 91-го окремого батальйону продемонстрували результати роботи своїх бомберів. Дрони методично знищують живу силу ворога, укриття та склади з боєприпасами.
Воїни 3-ї окремої важкої механізованої Залізної бригади продовжують нищити окупантів на Харківщині. Бійці оприлюднили відео, на якому одним ударом поранено трьох росіян, спалено склад боєприпасів та ліквідовано загарбника влучанням «просто в лоба».
Наземний роботизований комплекс (НРК) «АРДАЛ» рятує життя та доставляє боєкомплект у Покровську, замінюючи звичайні автівки на небезпечних ділянках.
19 листопада 2025 року під час штурму наших позицій поблизу селища Котлине Покровського районі представники зс рф взяли в полон 5 військовослужбовців ЗСУ. Коли обеззброєні українські захисники лежали на землі обличчям донизу, один з окупантів відкрив по них прицільний вогонь з автомата, вбивши їх.
Уперше російський гелікоптер Мі-8 був збитий у повітрі «deep strike» дроном Сил спеціальних операцій.
від 21000 до 120000 грн
Миколаїв
189 окремий батальйон 123 ОБр ТрО
Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…