«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Бажання померти — «це генетика, те, що в тебе є в організмі — поєднання гормонів, мозкових звивин та всього іншого. Йти вперед, не бояться ворога, дивитися йому у вічі й не відводити погляд». Такі глибокі знання науки про спадковість справжнього рашиста продемонстрував глава ПВК «вагнер» євген пригожин на зустрічі із першими ексв’язнями, що повернулися після служби в так званій зоні сво.
https://www.youtube.com/watch?v=pkuzH1sTgf4
Пропагандистський російський медіаконгломерат РИА Новости повідомив, що перша група колишніх ув’язнених, які були у складі РОА (російської окупаційної армії), завершила піврічний контракт та отримала помилування.
Цікаво, що раніше за воровськими законами ті, хто прислуговав адміністрації ВТК, співпрацював із владою, йшов до її війська — діставав звання «суки»…
У 1942–1943 роках спеціальним урядовим указом на фронт було відправлено понад 157 тисяч ув’язнених, до кінця війни це число було доведено до майже мільйона. Ті, кому пощастило вціліти, повернулися до таборів, проте злодійська родина «фронтовиків» не прийняла.
Для злодіїв у законі вони були «зсученими» — тими, хто порушив непорушний закон та пішов на співпрацю з режимом. Більше того, вони самі були готові створювати свої правила, незважаючи на традиційні злодійські поняття… (Сайт Рамблер суботній)
Співаючи дифірамби цим новим «зсученим» російським зекам, що воювали за інтереси кремлівської хунти, поплічник путіна навів за приклад бойовика на прізвисько «ГДР».
«П’ятдесят два роки, тридцятка була відсиджена. Загинув героїчно», — пояснив керівник ПВК. Цікаво, що цю «невдачу» «ГДР» спіткав 13 липня — буквально наступного дня після свого прибуття на передову.
Адвокат і колишній керівник Державної пенітенціарної служби України Сергій Старенький, який добре знає тюремні звичаї, в одному зі своїх відео на власній сторінці у Facebook зробив резонансне повідомлення. Він заявив, що пригожин близько десяти років відбував покарання «під лавкою» й користувався дірявою ложкою. Засуджені ставилися до нього зі зневагою. Нині він дістав можливість з благословення путіна керувати тюремним світом й, посилаючи зеків на вірну загибель, не лише заробляти собі політичні бали, а й діставати аморальне задоволення.
Сергій Старенький в ексклюзивному коментарі для АрміяInform припустив, що ті, що пристали на пропозицію пригожина, коли знову потраплять за ґрати, навіть якщо були авторитетні у кримінальному плані, не користуватимуться прихильністю сідільців.
— Їм не будуть пред’являти претензії про те, що вони співпрацювали з владою принаймні на цьому етапі, поки така в росії влада ФСБ, і адміністрація не послабить своїх позицій ще років десять… Але й в авторитеті вони також не будуть.Рано чи пізно ця історія щодо контакту і праці на «ображених» буде розкручуватися і злодії в законі це питання з часом піднімуть, — впевнений Старенький.
Правник вважає, що звільнення колишніх вагнерівців — насправді нікчемне: «Фактично, пригожин видає цю історію, як позбавлення всіх судимостей, але їхнє погашення відбувається лише за судовим рішенням. Коли справа торкнеться юридичного оформлення цих „звільнених“, то все одно ці судимості залишаться. Цей обман має суто пропагандистську мету. Він (пригожин. — Авт.) підміняє собою закон».
На його думку, у ексв’язнів-вагнерівців невеликі шанси повернутися до нормального життя: «вибір один — або загинути, або повернутися назад під лавку за дірявою ложкою».
Й, дійсно, за інформацією групи «вагнер», у першій групі помилуваних —лише два десятки колишніх в’язнів. Дехто з них невпевнено на відео заявив пригожину, що через певний час повернеться до його терористичної компанії вже як доброволець.
Маловірогідно, що ексзеки виконають свою обіцянку, адже на власні очі бачили, як їхні товариші по камері помирали тисячами… і ще — яким чином розправляються із тими, хто покинув поле бою, самі вагнерівці.
