Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
«Вітаю зі світлим святом Різдва християн західного обряду! Цей день та всі прийдешні зимові свята ми зустрічаємо в непростих обставинах. Хтось побачить сьогодні першу зірку в небі над Бахмутом, Рубіжним, Кремінною. Хтось побачить її крізь діри понівеченого кулями даху власної оселі. Хтось зустріне свято в чужих домівках, але не в чужих людей — українців, що дали прихисток українцям. Хтось почує „Щедрик“ іншою мовою — у Варшаві, Берліні, Лондоні, Нью-Йорку, Торонто та в багатьох інших містах і країнах. А хтось зустріне це Різдво у неволі, але хай памʼятає, що ми йдемо й по цих наших людей, ми повернемо свободу всім українцям і українкам.
Хоч би де ми були, ми будемо сьогодні разом. І разом подивимось у вечірнє небо. І разом згадаємо ранок 24 лютого. Згадаємо, скільки пройшли. Згадаємо „Азовсталь“, Ірпінь, Бучу, Краматорськ, Зміїний, Чорнобаївку, Ізюм, Херсон. Ми загадаємо бажання. Одне на всіх. І відчуємо радість. Одну на всіх. І зрозуміємо істину. Одну на всіх.
І ми ніколи не відчуємо дефіциту хоробрості й незламності. Ми пережили багато гірких новин і будемо заслужено стрічати благу вість. Ми співатимемо колядки — бадьоро, як ніколи, — щоб гучніше за звук генератора. Ми почуємо голоси й привітання рідних — у душі, навіть якщо ляжуть зв’язок та інтернет. І навіть у суцільній темряві ми знайдемося, щоб міцно обійняти одне одного. І якщо не буде тепла, будемо обійматися довго, щоб зігріти одне одного.
Ми будемо відзначати свої свята! Як завжди. Ми будемо усміхатись і радіти. Як завжди. Відмінність одна: ми не будемо чекати дива, адже творимо його самі.
Христос народився! Славімо Його!»
Джерело: Офіс Президента України
