Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Упродовж століть московити привласнювали все те українське, що возвеличувало їх в очах світу. Вони «приватизували» навіть імена багатьох письменників, композиторів, які за походженням були етнічними українцями.
Насправді ж Чехов був українцем і справжнє його прізвище Чех
Хто не знайомий з творчістю Антона Чехова? Хто не зачитувався його «Трьома сестрами» чи «Вишневим садом»? Моєму поколінню шкільні вчителі розповідали, що «Антон Павлович є одним з найвидатніших російських письменників». Ми вірили своїм педагогам. Як і вони вірили в ці твердження, оскільки в усіх енциклопедіях підкреслювалося російське походження письменника. Насправді ж Чехов був українцем і справжнє його прізвище Чех. Пролетарський письменник Максим Горький згадував, що під час спілкування з ним Антон Павлович сказав якось: «Ніякий я не Чехов. Я — Чех, а мої далекі предки — Чехи, запорізькі козаки…».
Як згадували його письменники-сучасники, він не лише вільно володів українською мовою, а й навіть писав мовою пращурів!
В одному з листів до свого друга він зізнавався, що «мати й батько, як діти, мріють про свою Україну». Як згадували його письменники-сучасники, він не лише вільно володів українською мовою, а й навіть писав мовою пращурів! Правда, листи своїм землякам…
«Біографи» Чайковського «забули» згадати, що дід композитора родом із Полтавщини
Кілька років тому в росії помпезно відзначали 160-річчя з дня народження «видатного російського композитора, росіянина за духом і походженням Петра Чайковського». Виступаючи на цьому заході, сучасні російські композитори стверджували, що «Петро Ілліч настільки любив росію, що й дня не міг прожити без неї, оскільки саме росія надихала його на створення геніальних музичних творів». Чайковський дійсно народився в росії, але його «біографи» «забули» згадати, що дід композитора Петро Чайка народився не на Вологодчині чи в Сибіру, а на Полтавщині. Але через життєві обставини переїхав до «матушки-росії», де й народився батько Петра Ілліча, а через кілька десятків років і він сам.
Проживаючи в московії, композитор протягом всього життя відвідував Україну, де мав багато друзів. Ось якими враженнями він ділився з російськими композиторами: «Нарешті я знову на рідній українській землі! Знали б ви, що я відчуваю у ці хвилини. Тут мені не лише легше писати музику, а й дихати. Попереду кілька місяців відпочинку, а я вже з великим сумом думаю про той день, коли доведеться повертатись назад».
Саме тут, в Україні, Чайковський написав понад 40 творів! Зокрема «Коваля Вакулу», «Мазепу», пісню-романс «Садок вишневий коло хати» тощо. Тож, можливо, і Україна надихала його на творчість, спонукаючи до написання нових музичних творів?
До речі, Петро Ілліч часто використовував у своїх музичних творах українські народні пісні. «Забули» на росТБ згадати і про те, що він кілька разів звертався до царя з проханням дозволити поставити оперу українського композитора Миколи Лисенка «Тарас Бульба».
Володимир Маяковський: Я з одного діда — козак, з іншого — січовик
Володимир Маяковський був радянським поетом. Незважаючи на прорадянську творчість, возвеличення революції і більшовицького режиму, вважав себе українцем, стверджуючи, що «я з одного діда — козак, з іншого — січовик». І обурювався поверховим знанням росіян історії «славної України», вважаючи, що «знань у росіянина неглибока товщ, але він любить дурість зморозити, анекдоти про українську мову».
Відомий художник Ілля Рєпін народився… на Харківщині
У російському художньому музеї, що в санкт-петербурзі, виставлені картини відомих художників, що жили й творили на теренах колишньої російської імперії. Є там і картини Іллі Рєпіна. Під ними підписи: «Ілля Рєпін, російський художник». Поруч — коротенька біографія художника. З неї можна дізнатися про життєвий і творчий шлях Рєпіна, його життя за кордоном, про одруження. І жодного слова, що народився і зростав він у місті Чугуєві, що на Харківщині, там закінчив і школу, вже у юнацькі роки подавшись до санкт-петербурга. Я був свідком, коли на зауваження екскурсанта, що не завадило б вказати, що історична батьківщина Рєпіна Україна, екскурсовод відповів: «Звідкіля ви це взяли? Ілля Рєпін — російський художник, а його батьківщина — росія…».
Перші навички мальовничого ремесла Ілля Рєпін отримав саме на українській землі
Так, як художник він відбувся в росії. Але ж перші навички мальовничого ремесла отримав саме на українській землі. Рєпін завжди пам’ятав, якої землі він син, присвятивши десятки картин Україні. Одна лише «Українські козаки пишуть листа турецькому султану» чого варта!.. Чи «Хресний хід в Курській губернії», де зображені українці: ця губернія колись входила до складу України.
Шестиразовий чемпіон світу з боротьби Іван Піддубний — українець за походженням
Шестиразового чемпіона світу з боротьби Івана Піддубного, українця за походженням, в московії теж подають як етнічного росіянина. Хто дивився художній фільм «Іван Піддубний», той зайвий раз у цьому переконався. Перекрутивши відомі факти з біографії великого спортсмена, режисер зобразив його як українофоба, закоханого у «велику росію».
Українського художника Левицького росіяни теж зарахували до «своїх»
росіяни стверджують, що український художник Дмитро Левицький з дитинства виховувався в найкращих традиціях російського живопису». Таке твердження нічого, окрім сміху, не викликає: так, Дмитро Левицький тривалий час жив і працював у петербурзі, але ж народився він у Київському полку на Гетьманщині, навчався у Київській академії, допомагаючи батькові при його графічних працях для лаврських видань.
Чому росіяни привласнили собі і його? На це питання давно відповів російський живописець і мистецтвознавець Ігор Грабар: «Найбільшим російським митцем є Левицький, твори якого належать до найкращих подвигів європейського мистецтва 18-го століття».
«Приватизували» московити і Боровиковського
Художник — близький друг Дмитра Левицького. Володимир народився у Миргороді в козацькій родині. Його батько, брати і брати батька належали до козацької старшини і справно несли військову службу. У рідному місті жив і працював понад 30 років, отримавши у 1774 році у Миргородському полку ранг значкового товариша. В його обов’язки входило берегти полкові прапори та сотенні корогви. А ще — за дорученням полковників командувати окремими військовими загонами. Але сьогоднішні російські пропагандисти, які чомусь називають себе художниками, забули про це. І теж на кожному перехресті кричать про російське походження Володимира Лукича!..
А в уже згадуваному російському художньому музеї, де експонуються його картини, зокрема «Вечір в Україні», «Христос у Гефсиманському саду» він позиціонується як «талановитий російський художник…».
Архип Куїнджі — український живописець-пейзажист
Народився у Маріуполі в грецькій родині. Але і його московити вважають «греком російського походження, чия творчість досі додає сучасним російським художникам творчої наснаги». Але навесні 2014 року творчість Архипа Івановича, мабуть, перестала додавати їм наснаги і московити знищили Маріупольський художній музей імені Куїнджі, де, окрім його картин, експонувалися ще понад 2 тисячі картин інших художників…
Кобзар навряд чи «понад усе любив росію»…
Тарас Шевченко більшу частину життя прожив у росії, а якщо точніше, то у санкт-петербурзі, навідуючись в Україну лише час від часу. Пояснення просте — йому царський режим заборонив жити на своїй рідній землі. А що розповідають сьогодні московити-пропагандисти, які іменують себе поетами і письменниками, про Тараса Григоровича? Коли їх слухаєш, то складається враження, що поет понад усе любив росію!.. Погодьтеся, що більшої маячні важко придумати, зважаючи на його творчість.
У листі до старшого брата Микити Шевченка від 15 листопада 1839 року Тарас Григорович просив: «…Як тільки получиш моє оце письмо, зараз до мене напиши, щоб я знав. Та, будь ласка, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а по-нашому. Я тебе прошу, щоб ти писав по-своєму, щоб я хоч із твоїм письмом порозмовляв рідною мовою».
Не здивуюся, коли почую з вуст московитів, що «Тарас Шевченко любив із раннього дитинства прогулюватись набережними Неви»…
