Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Ми продовжуємо серію матеріалів, присвячених сержантському корпусу Збройних Сил України. Цього разу наші кореспонденти говорили з головним сержантом ЗСУ головним майстер-сержантом Олександром Косинським про три основні напрямки в роботі з побудови сержантського корпусу та про унікальний досвід, який нині здобуває українська армія.
— Одне із головних завдань сержантської вертикалі — підтримання бойового духу військовослужбовців. Це найперше. Яка б не була зброя, але якщо бойовий дух впав, то жодна зброя не допоможе. Тобто треба підтримувати бойовий дух, попри будь-які умови. По-друге, так само важливим є питання підготовки особового складу: як рядових, так і рівня «командир відділення, головний сержант взводу». Тобто люди повинні вміти влучно стріляти, сержанти мають вміти керувати підрозділами в бою. Особливо, коли приходить нова зброя, швидко її опановувати, знати, як звести, як вистрілити. А третій напрямок — це підтримка військової дисципліни. Бо як тільки дисципліна знижується, то зростає загроза для підрозділу: завдання може бути не виконане, особовий склад може зазнати втрат, — розповідає Олександр Косинський.
За його словами, військова дисципліна — це те, що ми знаємо ще зі стародавньої військової історії: непокидання позицій без команди, просування вперед за командою, тримання строю, виконання своїх обов’язків, знищення противника всіма можливими способами, не нехтування засобами індивідувального захисту.
— Тобто є основні три напрямки: бойовий дух, підготовка і військова дисципліна. Це те, на що ми скеровуємо роботу нашої сержантської «оперативно-бойової вертикалі». Все залежить від сержантів на місцях, від розуміння кожним командувачем ролі і місця сержанта — в якому напрямку він має працювати. Дуже важлива в цьому питанні саме комунікація головного сержанта і командувача будь-якого рівня. Бо якщо командувач не чує головного сержанта, то він від нього не отримає ніякої інформації. А інколи головні сержанти, які служать у військах, мають, наприклад, повну і реальну інформацію про той самий моральний дух воїнів у шанцях. Працюючи у військовій частині, особливо якщо це частина тільки сформована або частина кадру, або територіальної оборони, сержант може дати чітку оцінку військовій частині: наскільки вона спроможна і готова стати на передню лінію і виконувати бойові завдання, чи треба її ще десь допідготувати, — наголошує головний сержант ЗСУ.
Він додає, що дуже важливою є комунікація між командувачем, командиром та головним сержантом:
— Адже останній — це вуха, очі й голос командира в підрозділах. Якщо ця комунікація є, то командна група працює чудово. І головний сержант розуміє, що він потрібен, що командувач визначає йому певні завдання, і сержант розуміє політику цього командувача, і що найголовніше — його задум. Тоді сержант спроможний працювати за своїми напрямками. Якщо ж такої комунікації немає, то все «кульгає». Але я помітив, що з кожним місяцем у нас ситуація в цьому питання стає кращою.
Фото Косинський. Підпис: Головний сержант ЗСУ головний майстер-сержант Олександр Косинський
Головний майстер-сержант каже, що все це і є той унікальний досвід, який наш сержантський корпус нині здобуває під час війни не тільки на рівні «батальйон-бригада», а й на рівні оперативному, оперативно-стратегічному.
— Бо навіть у Збройних силах США такого обширного досвіду немає. У них операції проводились переважно для стабілізації обстановки або в миротворчих місіях. А це дуже відрізняється від того, що зараз маємо ми. У місіях все зрозуміло: є бази, контроль над небом, підтримка артилерії, ходять конвої, є окремі осередки бойових дій — «гарячі точки». І є ротація підрозділів, шпиталі, все проходить згідно з планом, завжди є резервний ресурс… А в нас нині все інакше — це повномасштабна війна в тому вигляді, яку ми могли бачити раніше тільки у фільмах, — зазначає Олександр Косинський.
Він уточнює, що саме використання повноцінної вертикалі сержантського корпусу в повномасштабній війні нині не має жодна країна світу, окрім України.
— Коли Збройні сили США, набувши досвіду війни у В’єтнамі, задумались і проаналізували все, то зрозуміли, що побудова повноцінного сержантського корпусу — це обов’язкова передумова для ефективного використання збройних сил у майбутніх війнах, для успішних дій у них. І американці за 30 років після В’єтнаму зробили колись найкращий сержантський корпус у світі. Ми ж на основі світового, найкращого досвіду побудови сержантського корпусу встигли закласти основи сержантського корпусу Збройних Сил України. Нині, під час російсько-української війни, загартовується наш сержантський корпус. Я впевнений, після перемоги на основі цього досвіду ми зможемо розвинути наш сержантський корпус, і він стане найкращим у світі. У нас буде чим поділитись із західними колегами, які до цього допомагали нам, — підбив підсумок головний сержант ЗСУ головний майстер-сержант Олександр Косинський.
