Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Київська громадська організація «Волонтерський рух «Батальйон сітка», яку очолює Марина Одінцова, бере свій початок з вересня 2014 року. Спеціалізація волонтерської діяльності зрозуміла вже із самої назви. Маскувальна сітка, що зберігає життя та здоров’я наших воїнів, захищає техніку та бойові позиції, — найбільш поширений виріб багатьох волонтерських підрозділів України. А з огляду на те, що вона є розхідним матеріалом, то її багато не буває.
У столиці «Батальйон сітка» має три виробничі точки. Кореспонденти АрміяInform відвідали одну з них.
Наш приїзд припав якраз на активне виробництво зимових маскувальних сіток, білих костюмів, рукавиць та балаклав для снайперів.
— Основу для сіток ми отримуємо за замовленням із Харкова, — розповідає координатор громадської організації Віра Ацеховська. — Навіть у важкі для міста дні обстрілів постачальники нас не підводили. Стрічки нарізаємо самі відповідного розміру з особливого матеріалу, який не намокає й не горить, а лише тліє.
В одній із кімнат працюють четверо майстринь. Проворні та вмілі жіночі руки не плетуть, а, без перебільшення, віртуозно вишивають на сітці якісь хитромудрі, лише їм зрозумілі візерунки.
— Якоїсь визначеної схеми або порядку в плетінні немає, — пояснює Лариса Шунько. — Хоча тонкощі техніки плетіння є. Зазвичай на квадратний метр сітки витрачається до години.
Чимало військових, які проходили лікування після поранень у Національному військово-медичному клінічному центрі, пам’ятають білявку Катерину Ольховик, яка з 2014 року там волонтерила, здебільшого в клініці травматології. За свій енергійний та заводний характер отримала позивний «Кіпиш». Нині Катерина «Кіпиш» волонтер «Сітки» і люб`язно погодилась продемонструвати нам маскувальні костюми для снайперів.
— Наші жіночки, які займаються костюмами, вкладають у них душу, тому вони виходять зручними й навіть стильними, — говорить Катерина. — Якось одна дівчина одягла костюм і вийшла на вулицю потестувати його. Вмить кілька хлопців почали залицятися до неї, як згодом з’ясувалося — військових. А тут вдягаю сукню з відвертими вирізами — й хоча б хто звернув увагу (усміхається. — Авт.).
З часом волонтерська команда розширила асортимент своїх виробів. За словами жінок, великий попит у бійців на передовій мають плетені зігрівальні бандажі для попереку, які легко трансформуються в подушки для сидіння на броні або підголівники. Виготовляють волонтерки окремо й подушки, які набивають обрізками синтепону та флісу, що безоплатно віддають швейні підприємства.
Починаючи з 2014 року, активісти ГО «Волонтерський рух Батальйон сітка» виготовили 90 000 квадратних метрів маскувальних сіток, 4300 маскувальних костюмів, 2800 пар в’язаних шкарпеток, 3500 утеплювальних поясів, 2200 подушок для спальників, 2000 балаклав, 450 тактичних стегнових платформ із системою molle, 3 тонни вітамінних сумішей.
Тільки «Новою поштою» відправлено до фронту 95 тонн вантажу.
— За час нашої діяльності ми добре обросли знайомствами з виробничими фірмами, комбінатами, які підтримують нас і водночас наших захисників, — розповідає Віра Ацеховська. — Добрі стосунки в нас склалися з навчальними закладами, дошкільними установами, працівники яких виготовляють деякі вироби безпосередньо на робочому місці, у перерві або наприкінці дня.
І в доказ слів жінки під час нашого спілкування до волонтерів завітала з готовими бандажними поясами співробітниця зі 146-го дитячого садка, який розташований поруч.
Але не лише виготовлення маскувальних сіток, балаклав, поясів та подушок в арсеналі жінок. В осінньо-зимовий період запускається корисний для здоров’я наших бійців проєкт «Вітамінний щит для захисника» — волонтерки виготовляють вітамінні (лимон, імбир, мед) та енергетичні (курага, горіх, мед) суміші. За листопад і початок грудня загальна вага цього надважливого продукту наближається до тонни. Завадити нині їхньому приготуванню на якийсь час може лише вимкнення електроенергії. Нещодавно велику кількість інгредієнтів для вітамінних сумішей доставили учні та викладачі 144-го Київського ліцею імені Григорія Ващенка.
— До кожного вантажу до хлопців на передову ми додаємо ляльку-мотанку, які виробляє Тетяна, — зазначила Віра Ацеховська. — Кожна лялька має невеличку торбинку із сіллю, маком і полином. Здавна полин славився захисними властивостями, цю траву наші предки використовували для залучення вищих сил на свою сторону. Мак має в українській культурі сакральне значення як насіння, що захищало від нечистої сили. Сіль як символ готовності до труднощів теж здавна вважають чудодійною. Її лікувальні властивості досить добре відомі. Отже, наша лялька-мотанка — це своєрідний оберіг для наших захисників.
Волонтерський колектив «Батальйон сітка» налічує близько двохсот людей, серед яких переважна більшість — це жінки. Сюди приходять допомагати люди різних професій: вчителі, музиканти, працівники телебачення, дошкільних закладів, продавчині, інженери, викладачі вишів, айтівці. Є й домогосподарки.
— Ми знаємо, заради чого приходимо сюди у вільний час, зазвичай відірваний від сім’ї, — говорить Ацеховська. — Ми дуже віримо, що коли війна закінчиться і наші сітки не будуть потрібні бійцям, всі наші жінки повернуться до звичайного мирного життя. Але ніхто й ніколи не скаже, що тут ми працювали даремно. Наш внесок хоч і скромний, але важливий. Багато колег мають нагороди від армійського керівництва. Та найдорожча для нас нагорода — це вдячність наших захисників.
Фото: Дмитро Юрченко
