Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Від початку широкомасштабного вторгнення російської федерації радіотехнічні війська повітряного командування «Захід» виявили 7 тисяч ворожих цілей в українському небі і на підступах до наших повітряних рубежів. Понад шість з половиною тисяч із них — це російські літаки, решта — крилаті ракети та безпілотні літальні апарати.
Основне озброєння радіотехнічних військ — радіолокаційні станції. Вдень і вночі вони «сканують» наше небо на сотні кілометрів, аби виявити в повітряному просторі небезпечні об’єкти та передати на командні пункти інформацію про них для подальшого знищення зенітними ракетними підрозділами чи авіацією.
Михайло — один із тисяч військовослужбовців окремої радіотехнічної бригади ПвК «Захід». Він — майор, несе бойове чергування в системі протиповітряної оборони на заході нашої країни. Свою кар’єру в радіотехнічних військах починав солдатом на посаді планшетиста командного пункту. Згодом став сержантом, потім вступив у Харківський національний університет Повітряних Сил і повернувся в РТВ офіцером. Служив на різних посадах у радіотехнічних підрозділах. Наразі у складі чергової зміни він відіграє ключову роль — збирає інформацію, узагальнює та аналізує її, готує пропозиції і варіанти подальших дій для командирів.
— Завдання бойових обслуг радіолокаційних станцій — виявити цілі на дальніх рубежах. Це дає час для реагування зенітникам та авіації, — розповідає про особливості роботи локаторників офіцер. — Станції виявлення цілей мають працювати в комплексі. Чим їх більше, тим краща ситуативна обізнаність усіх сил і засобів протиповітряної оборони. Ворог намагається виявити місце знаходження і «обійти» наші станції. Ми весь час змінюємо позиції і режими роботи, аби не дати йому такої можливості. Це бойове мистецтво, яке ґрунтується на повній самовіддачі людей. Треба працювати вдень і вночі за будь-якої погоди, швидко розгортати і згортати техніку, підтримувати її у справному стані.
До широкомасштабного вторгнення підрозділи окремої радіотехнічної бригади ПвК «Захід» виявляли і супроводжували в повітряному просторі зони відповідальності близько 150 тисяч об’єктів на рік. Це на 99 відсотків були цивільні пасажирські і вантажні літаки. Нині це число мало змінилося. Однак характер бойового чергування змінився докорінно. До десятків тисяч цивільних об’єктів в небі навколо України додалися тисячі літаків, гвинтокрилів, БПЛА і ракет росіян, мета яких вбивати українців, нищити інфраструктурні об’єкти та домівки людей. Радіотехнічні підрозділи та командні пункти також стали цілями для ворога.
— У перші дні вторгнення під час виявлення і супроводження російських літаків, гвинтокрилів і ракет у мене та моїх колег було легке хвилювання. Зараз це — звичайна бойова робота, — розповідає Михайло. — Ми робимо її якнайкраще, аби убезпечити нашу рідну землю від ударів ворога з повітря. Тож відчуваємо не хвилювання, а відповідальність за долі людей.
Двадцять четвертого лютого Михайло ніс бойове чергування на одному з командних пунктів Повітряних Сил у районі проведення операції Об’єднаних сил на сході країни.
— Ми фіксували польоти російської авіації на суміжних територіях і були готові до найгірших варіантів розвитку подій. Це було звичайне чергування до моменту завдавання першого масованого удару з повітря по військах та об’єктах у зоні нашої відповідальності, — згадує він. — Наш командний пункт також був атакований балістичними ракетами «Іскандер», але виконання завдань не припинив. Усі підрозділи і пункти управління продовжували свою бойову роботу зі знищення цілей у повітрі. Це були напружені хвилини, які переходили в години і доби практично без відпочинку. Найважчою для мене була, здається, четверта доба агресії. Тоді напрямок концентрації повітряних ударів ворога змінився. росіяни зосередилися на південних, західних і північно-західних регіонах нашої країни. І я хвилювався за те, чи вистоять мої колеги на тих напрямках. росіяни вважали, що зможуть безроздільно панувати в нашому небі. Ми зробили все можливе, аби цього не допустити.
Бойове чергування — робота для стресостійких людей, які здатні швидко приймати правильні рішення у складних умовах бойового середовища. Відповідальність — висока. На кону — життя людей.
— Мені моя служба подобається. Якби час повернувся назад, то я би знову пройшов цей самий шлях, — каже офіцер. — Заради того, аби зараз разом із тисячами військових власноруч писати нашу історію — протистояти агресору і перемагати.
