Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
російсько-українська війна вже давно вийшла за межі України. Можна стверджувати, що весь європейський континент та цивілізований світ загалом страждає від агресії проти України та її наслідків. Як відповідь на загрози, країни Європейського Союзу змушені зміцнювати свою безпекову та оборонну політику.
Минулий тиждень став певною мірою знаковим з цього приводу, адже у Брюсселі відбулося засідання ради керівників оборонних відомств держав — членів ЄС. На порядку денному вирішувались питання підвищення готовності сил швидкого розгортання ЄС, нарощування інвестицій в оборону та оборонний потенціал Євросоюзу, зокрема щодо поповнення (компенсації) запасів озброєнь, що поступово зменшуються через їхнє постачання Україні, а також шляхи продовження підтримки Україні та іншим ключовим партнерам.
Наразі в ЄС триває робота щодо можливих оперативних сценаріїв для спільних сил швидкого розгортання ЄС, процес створення яких триває. В ЗМІ оприлюднено неофіційний коментар з цього приводу одного з посадовців ЄС. За його словами: «Розробку двох сценаріїв розгортання вже завершено, і вони передані державам-членам… Глави оборонних відомств обміняються думками щодо ходу підготовки цих спеціальних сил ЄС чисельністю до 5 тис. військовослужбовців, які передбачені „Стратегічним компасом зміцнення безпеки та оборони ЄС до 2030 року“, ухваленим у березні поточного року… Перший із вже підготовлених сценаріїв передбачає „початкову фазу операції зі стабілізації обстановки“ у кризовій ситуації, а другий — „операцію з порятунку та евакуації європейських громадян“… Надалі будуть ще й інші сценарії — на початку наступного року». Згідно з низкою оцінок, для забезпечення повної готовності сил швидкого розгортання ЄС до 2025 року необхідно проведення серії військових навчань, перші з яких відбудуться у другій половині 2023 року.
Важливою складовою наради міністрів оборони країн ЄС мають стати оборонні можливості Євросоюзу. Для якісного підвищення боєздатності експерти рекомендують ЄС вирішити низку критичних проблем, серед яких, наприклад, високотехнологічні системи протиповітряної оборони, стратегічна повітряна мобільність, спроможності розгортання та підтримки морських сил за межами своєї території.
Виконавчий директор Європейського оборонного агентства Йіржі Шедіві: «Без надійного портфеля висококласних військових можливостей для широкого спектра операцій, зокрема високої інтенсивності, ЄС не буде гарантом безпеки».
Військова допомога ЄС Україні позначилася на оборонних запасах країн спільноти. З огляду на зазначене, на виконання положень «Стратегічного компаса зміцнення безпеки та оборони ЄС до 2030 року» країни ЄС планують проводити щорічні наради керівників оборонних відомств щодо посилення європейських оборонних можливостей. Наразі країни Євросоюзу поступово збільшують витрати в сфері оборони, спільно працюють над оборонним потенціалом та допомагають партнерам
Керівникам оборонних відомств членів ЄС була надана доповідь, згідно з якою оборонні витрати в Євросоюзі значно зросли — до 214 мільярдів євро у 2021 році (на шість відсотків у порівнянні з 2020 роком), а до 2025 року вони мають збільшитися на 70 мільярдів євро. Також вже у 2023 році члени ЄС зможуть вирішити проблему попереднього недофінансування оборонної сфери, яка почалася після 2008 року.
На підсумках заходу Верховний представник Євросоюзу у справах безпеки і зовнішньої політики Жозеп Боррель акцентував на тому, що в Європі чітко розуміють, що війна проти України — це фактично війна проти ЄС. Саме тому ЄС розробляє окрему стратегію оборони від Росії, яка вже дістала абревіатуру CARD.
Щодо України, то на підсумковій пресконференції Ж. Боррель зазначив, що постачання озброєнь Україні не припиняються, кожного дня щонайменше одна з країн ЄС відправляє чергову партію. За його словами: «Україні постійно потрібні боєприпаси, аби вже надані їй системи озброєнь могли працювати сповна. ЄС, його країни-члени та Європейський фонд миру вже передали Україні озброєння на вісім мільярдів євро. Багато в чому завдяки цій допомозі та підтримці США Україні вже вдалося відвоювати 50 відсотків своїх територій, захоплених росією з лютого 2022 року».
Серед поточних ініціатив заходу слід окремо виділити фактичний старт цього тижня місії ЄС з підготовки українських військових. Офіційне рішення щодо тренувальної місії для ЗС України, яка дістала назву EUMAM Ukraine, формально ухвалюється главами дипломатичних відомств країн ЄС, але обговорення змісту цього проєкту стало предметом розмови між міністрами оборони.
Довідково: Мандат тренувальної місії розрахований на два роки. Головне завдання тренувальної місії — підготовка близько 15 тис. українських військових, які для цього будуть забезпечені боєприпасами та іншими ресурсами для бойової підготовки, на що вже передбачено 16 млн євро. Загальна сума витрат на весь період становитиме 106,7 млн євро.
Міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт: «Розпочинати можна негайно. Перші військові з України зможуть прибути вже найближчими днями до Німеччини для початку навчання на кількох базах і навчальних полігонах… Ми зробимо значний внесок у цю справу. До червня ми плануємо вишколити 5 тисяч військових у бригадному форматі».
Частина наведених заходів підготовки відбуватиметься у Польщі. Залучені будуть військові інструктори практично з усіх країн ЄС.
Керівник дипломатії ЄС Жозеп Боррель з цього приводу нещодавно заявив, що загалом військова допомога Євросоюзу та його держав-членів для України сягає 8 млрд євро, які на слід плутати з допомогою у рамках «Європейського фонду миру» на суму 3,1 млрд євро.
Крім, власне, воєнної складової своєї безпеки, в ЄС також активно опікуються протидією загроз у кіберпросторі. Як передає з цього приводу «Reuters», Єврокомісія минулого тижня запропонувала план кіберзахисту на фоні кіберзагрози, що зростає, з боку росії. Його реалізація має посилити можливості кіберзахисту ЄС, включаючи більш тісну співпрацю між військовими та цивільними кіберспільнотами. Нещодавно агентство ЄС з кібербезпеки ENISA заявило, що вторгнення в Україну з початку року призвело до більш руйнівних і широкомасштабних атак на кібербезпеку в ЄС. У Єврокомісії вважають, що останнім часом посилилися кібератаки рф на країни ЄС, що вимагає додаткових дій для захисту громадян і збройних сил, посилення співпраці з НАТО тощо.
Підсумовуючи, наведемо слова керівника дипломатії ЄС Жозепа Борреля: «Війна повернулася до наших кордонів, а російська агресія проти України підриває мир і міжнародну систему. Це впливає на нас, і ми повинні адаптувати нашу оборонну політику до цього нового середовища».
