Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
20 листопада в селі Базар Коростенського району Житомирської області з нагоди 101-ї річниці завершення Другого зимового походу Армії УНР вшанували пам’ять його учасників, розстріляних більшовиками.
Учасники Волинської групи Другого зимового походу під командуванням генерал-хорунжого Юрка Тютюнника після поразки 17 листопада в битві під с. Малі Міньки були оточені 9-ю більшовицькою Кримською кавалерійською дивізією Григорія Котовського, в результаті чого понад 400 вояків загинули, а 537 опинилися в полоні. Під час етапу до с. Базар десятки поранених померли, 41 офіцера відправили до Києва для подальших допитів, а решту 359 — спочатку розстріляли, а потім формально оформили рішення про їх засудження на смерть.
Другий Зимовий похід Армії УНР вважається останньою спробою української держави повернути собі владу на окупованій більшовиками території України під час Визвольних змагань 1917–1921 рр. відкритим військовим шляхом. Хоча, варто нагадати, ще майже рік потому тривала збройна боротьба окремих підрозділів Армії УНР в Україні, зокрема в урочищі Холодний Яр.
Під час мітингу-реквієму, організованому Спілкою офіцерів України спільно з місцевою владою, згадували про буремний час визвольних змагань, про власне розстріл вояків під Базаром, про те, як вдалося зберегти пам’ять про цю героїчну й трагічну подію і те, яке значення вона має для сучасного військово-патріотичного виховання.
Так, перше відзначення сумних роковин відбувалося в час німецької окупації. Ось як про нього писали видання ОУН: «У двадцяту річницю базарської трагедії організовано масову маніфестацію. Села, міста й містечка Житомирщини й північної Київщини сповіщено, що 21 листопада відбудеться під Базаром панахида в пам’ять героїв, полеглих за українську справу в боротьбі проти большевизму.
Водночас на місці трагедії, що відбулася двадцять років тому, висипано дві високі могили та вкопано три високі хрести. Вивішено націоналістичні тризуби й жовто-блакитні прапори, провідник Житомирської ОУН поставив біля могил почесну варту.
Вночі й уранці 21 листопада в напрямку до Базару тягнулися безконечні валки селянських возів. Їхали люди різного віку, чоловіки і жінки.
Німецькі залоги були переполошені й заскочені цим масовим рухом. Місцева військова влада вислала на дороги, що вели до Базару, панцирні частини. Одначе, як пізніше виявилось, до Базару їхало і йшло близько сорок тисяч люду. В таких умовах танкові з’єднання не наважилися ні на що інше, як на патрулювання на дорогах».
Але німецький окупант був не кращий за радянського: уже наступної ночі гестапівські агенти почали арештовувати учасників жалобного заходу в Базарі, в довколишніх селах, потім у Коростені, Радомишлі, Житомирі. Більшість утримували в Радомишльській тюрмі та в Житомирі, в тюрмі на вулиці Пушкінській. На початку грудня на Мальованці в Житомирі в’язнів почали розстрілювати. За підрахунками, тоді на Житомирщині було заарештовано і розстріляно понад 700 осіб…
Восени 1990 року Житомирські організації Української республіканської партії, Спілки незалежної української молоді та Народного руху України закликали все свідоме українство взяти участь у вшануванні Героїв Базару. Приєдналися всеукраїнські організації, було видано листівку. Активісти Житомирщини відвідали Базар, подали заяву місцевій сільраді про намір провести в неділю, 25 листопада, панахиду та встановити хрест. Але Базарська сільська рада народних депутатів відмовила в проведенні цієї церемонії. Ба більш, місцеві комуністи заблокували під’їзди до села, деяких активістів, під наглядом місцевої міліції, звіряче побили…
Виготовленого житомирянами хреста голова Малинської районної організації НРУ Володимир Олексієнко та колишній політв’язень з Гути-Логанівської Дмитро Мазур лише вночі змогли принести в Базар і сховати в кущах: він пролежав там цілий рік.
Тож офіційне вшанування пам’яті Героїв Базару було відновлено лише в Незалежній Україні. 17 листопада 1991 року з нагоди 70-річчя трагічних подій та 50-річчя арештів сотень патріотів у 1941 році на могилі в Базарі відбувся офіційний захід, встановлено дерев’яний хрест і кам’яну плиту з іменами Героїв Базару.
26 серпня 2000 року коштом національно-свідомих українців — українських ветеранів визвольних змагань – членів Спілки офіцерів України — здебільшого з Об’єднання бувших вояків українців у Великій Британії на чолі з головою лондонського осередку СОУ, головою Президії головної Управи ОБВУ св. п. майором доктором Святомиром М. Фостуном на братській могилі розстріляних Героїв було побудовано величний Меморіал пам’яті Героїв Базару з іменами полеглих воїнів роботи житомирського скульптора Олександра Бориса.
Від 1991 року меморіальні заходи відбуваються в Базарі щороку. Були вони і в час карантинних обмежень, ба навіть повномасштабне вторгнення російського агресора цього року не стало на заваді. Слово під час мітингу-реквієму мали: начальник управління культури та туризму Житомирської ОВА Анатолій Душко, голова Коростенської РВА Юрій Тарасюк, почесний голова Спілки офіцерів України капітан 1 рангу Євген Лупаков, перший Генеральний прокурор України (1991–1993), суддя Конституційного Суду України (2006–2015) Віктор Шишкін, керівник театру української традиції «Дзеркало» Володимир Петранюк, голова Конгресу українських націоналістів Степан Брацюнь та інші.
Учасники заходу поклали вінки та квіти до меморіалу, духовенство провело панахиду, а Збройні Сили України віддали честь полеглим Героям почесною вартою.
Директорія УНР оголосила війну росії 16 січня 1919 року. Відтоді жодного акта про її завершення підписано не було. Учасники вшанувань у своїх виступах наголошували, що і Другий зимовий похід, і нинішнє широкомасштабне вторгнення росії — етапи цього вже понад столітнього протистояння. І ця війна неодмінно скоро завершиться нашою остаточною українською Перемогою.
Фото автора
