Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Про те, що Іран планує передати росії балістичні ракети класу «земля — земля», джерела американських ЗМІ повідомили ще місяць тому. Зокрема, 16 жовтня видання The Washington Post опублікувало свій матеріал з посиланням на «двох високопоставлених чиновників». 28 жовтня вийшло інтерв’ю начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України виданню The Drive, в якому генерал-майор Кирило Буданов повідомив, що іранські балістичні ракети вже в росії, і в листопаді вона може застосувати їх проти України.
І нарешті, 1 листопада видання CNN повідомило про заплановану до кінця року поставку росії іранських балістичних ракет малої дальності (БРМД) класу «земля — земля», а речник командування Повітряних Сил Збройних Сил України заявив про плани ворога розмістити ці ракети біля північного кордону нашої держави та вчергове наголосив, що українська протиповітряна оборона (ППО) не має ефективних засобів захисту від такого типу ракет.
Відповідно до інформації розвідувальних служб, ракети, які Іран передає російським терористам, — це балістичні Zolfaghar та Fateh-110, дальність ураження яких становить 700 і 300 кілометрів. АрміяInform уже робила огляд всього «балістичного арсеналу» іранської промисловості та окремо розповідала про Zolfaghar. Інша ракета, Fateh-110, цікава тим, що вона фактично є засновником цілого сімейства, яке покращувалось та модернізувалось в Ірані кожні два-три роки.
Коротка історія іранського «Завойовника»
До того, як Іран «осідлав ракетного коника», ця держава користувалася радянськими та французькими розробками. Але у 2002 році на озброєнні підрозділів Корпусу вартових революції з’явився «батько» всіх сучасних іранських балістичних ракет — Fateh-110, назва якого з мови фарсі перекладається як «завойовник». За даними сайту Global Security, сімейство ракет Fateh, також відомих, як NP, Mushak, Victorious (морський варіант — Khalij Fars), Ірану допомогли розробляти китайські фахівці на базі радянських комплексів «Луна-М» (ракета 9М21), «Ельбрус» (ракета Р-17) тощо.
Global Security зазначає, що головним поштовхом для власних розробок Тегерану послужили складності із точними ракетними ударами під час ірано-іракської війни 1980-х років. Відтоді, з 1995 року, послідовно з’явилося кілька модернізацій базової моделі Fateh:
- Fateh-110 (I) має максимальну дальність польоту 200 км і може нести корисне навантаження в 650 кг;
- Fateh-110 (II) 2004 року — радіус дії 250 км, корисне навантаження 450 кг;
- Fateh-110 (III) 2010 року — 300 км і 650 кг;
- Fateh-110 (IV) 2012 року — додано сучасну систему наведення;
- Fateh Mobin — нова ракета 2018 року з покращеною системою інфрачервоного наведення тощо.
Крім того, на базі Fateh-110 розроблено сирійський варіант Fateh A-110 (M-600 або Tishrin), а також іранські — Fateh 313, протирадіолокаційні Hourmouz 1 і Hourmouz 2, балістична ракета середньої дальності (до 1000 км) Dezfull тощо.
Ракета класу «земля — земля» Fateh-110, що випускається Іранською організацією аерокосмічної промисловості, встигла взяти участь у війні в Сирії, а також передана організації «Хезболла» в Лівані. Серед недавніх випадків застосування — Іран завдав ударів по американських авіабазах Айн-аль-Асад та Ербілі в Іраку, запустивши десять ракет Fateh Mobin під час проведення операції «Мученик Сулеймані» 8 січня 2020 року.
Іранська ракетна промисловість відрізняється надзвичайною закритістю, але деяка інформація про зброю публікується. Зокрема, американська фахова організація Missile Defense Advocacy Alliance (MDAA) та Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) наводять такі тактико-технічні характеристики Fateh-110:
- виробники — Іран і Китай, Сирія;
- кількість — невідома;
- розміри ракети — 8,86×0,61 м;
- діапазон дії — 200-350 км (Fateh Mobin — до 500 км);
- стартова маса — 3450 кг;
- маса бойової частини — 450-650 кг;
- система наведення — GPS та інерціальне.
Загрози, які несуть балістичні ракети «Фатех»
За словами керівника військової розвідки України Кирила Буданова в інтерв’ю виданню The Drive, «це серйозна загроза, тому що іранські ракети, на відміну від російських, мають досить високу точність, дуже високу швидкість, і ці характеристики перевірені в боях».
Завдяки дальності ураження, точності та мобільності ракетні комплекси сімейства Fateh становлять серйозну регіональну загрозу. Зокрема, ракетами з території Лівану можна обстріляти 400-тисячне ізраїльське місто Тель-Авів.
В умовах російсько-української війни головна проблема — саме в балістичній траєкторії польоту ракети: вона піднімається на висоту до 50 км, а після цього стрімко наближається до цілі майже перпендикулярно до лінії горизонту, тому навіть пошкодження ракети не запобігає її падінню та вибуху. Наприклад, в інтерв’ю The Economist представник ГУР МОУ Вадим Скібіцький повідомив статистику за жовтень 2022 року: із 25 запущених російськими військами «Іскандерів» ППО України вдалося збити тільки три такі балістичні ракети.
Велика швидкість Fateh-110 також заважає її ефективному перехопленню. Навіть якщо офіційний Тегеран завищує дані — 300 км за 5-6 хвилин, іранський Fateh дійсно переміщується досить стрімко.
Актуальний рецепт Повітряних Сил ЗСУ щодо знищення іранських ракет
На жаль, єдиний ефективний спосіб знешкодити балістичну ракету в польоті — використання протиракетних систем (ПРО), які діють за принципом «кінетичного перехоплення». Тобто «протиракетна ракета» не просто пошкоджує зброю ворога, а на великій швидкості врізається в неї та повністю знищує ще в повітрі. Такими «талантами» можуть похвалитися сучасні комплекси ПРО, які є на озброєнні США та деяких інших країн.
Під час брифінгу 7 листопада 2022 року полковник Юрій Ігнат, речник Командування Повітряних Сил, сказав, що іранські ракети — це не щось нове для України, адже росія застосовує свої балістичні «Іскандери» з першого дня вторгнення. «На балістичні ракети потрібно реагувати, потрібно знищувати там, мабуть, звідки їх запускають, тому що з „балістикою“ у нас немає ефективних засобів боротьби, крім фізичного знищення на стадії запуску», — сказав Юрій Ігнат.
Особливо в цьому нам би допомогли далекобійні засоби ракетного ураження (на дальності 300 км): ATACMS, крилаті ракети повітряного базування тощо, а також скасування заборони на удари по території росії та білорусі. Але це вже зовсім інша історія…
P.S. Іранська гіперзвукова балістична ракета
Потрібно зауважити, що Іран не збирається зупинятися на досягнутому. Як пише 10 листопада «Європейська правда», тегеранський режим заявив про розробку своєї першої гіперзвукової балістичної ракети. «Ця нова ракета пройде через усі системи протиракетної оборони, і я не думаю, що протягом десятиліть будуть технології, здатні протистояти їй», — передає державне іранське агентство IRNA заяву командувача Повітряно-космічних сил Корпусу вартових ісламської революції Ірану Аміралі Хаджізаде.
