Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Дві підсанкційні диктатури, російський та іранський режими, розпочали своє взаємовигідне співробітництво щонайменше з 2015 року — на тлі сирійської війни. Відтоді москва й тегеран підтримують одне одного: ізольований від світу іран отримує додаткові доходи, а загрузла в агресивній війні росія — таку потрібну їй зброю.
Іран має досить велику номенклатуру балістичних ракет малої та середньої дальності, про які ми вже розповідали і які він виготовляє у співпраці з Лівією, Сирією та КНДР. Але найбільш ймовірними «подарунками» путіну розвідка називає Dezful, Fateh-110 і Zolfaghar. Саме їх разом із новими БПЛА Meraj-521 тегеран передасть або вже передає росії, яка може поки що накопичувати ці ракети, поки Захід остаточно не перекрив канали постачання.
Згадані ракети, за офіційними даними, — ланки одного «модельного ряду»: на основі Fateh-110 (2002 рік) створена версія Fateh-313 (2015 рік), на якій побудована ракета Zolfaghar (2017 рік), модернізацією якої є Dezful (2019 рік).
Суспільний інтерес до Zolfaghar виник у середині жовтня 2022 року, коли ЗМІ повідомили про готовність ірану передати росії партію цих ракет разом із Fateh-110 для обстрілів України.
Довідково. Зульфікар — це ім’я меча четвертого халіфа Алі ібн Абу Таліба (XVII ст.), який дістався йому від пророка Магомета. Загалом, Зульфікар — популярна назва для військової техніки в ісламських країнах: її має іранський основний бойовий танк, декілька кораблів пакистанського флоту тощо.
Виробник іранських ракет Zolfaghar — організація аерокосмічної промисловості, оператор — повітряно-космічні сили корпусу вартових ісламської революції.
читайте також:
Zolfaghar — одноступенева твердопаливна балістична ракета малої дальності, здатна уражати цілі на відстані до 700 км.
Ракета була представлена під час військового параду в тегерані 25 вересня 2016 року. На автомобільній базі пускової установки «красувався» банер з антисіоністським написом.
Ці ракети засекречені, але, крім заявленої дальності, відомо, що її розміри становлять 10,3 на 0,6 метра. Також, за інформацією Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), переміщення ракетної установки здійснюється автомобільними шляхами.
17 червня 2017 року відбулося перше бойове застосування «Зульфікара»: Іран запустив шість ракет по об’єктах «Ісламської держави» в районі Дайр-ез-Зауру (Сирія). Ця атака стала відповіддю на теракти ісламістів 7 червня в будівлях парламенту та мавзолеї Хомейні в тегерані.
Удар 2017 року ракетами такого класу став першим із часів ірано-іракської війни 1980-х років, але деякі джерела допускають, що використовувалися різні ракети, зокрема Qiam та Shahab-2.
У лютому 2019 року була представлена версія Zolfaghar зі збільшеною до 1000 км дальністю — Dezful, яка має швидкість до 7-9 Маха та точністю до 5–10 метрів.
За даними CSIS, стартова вага Zolfaghar — 4620 кг, вага боєголовки — 579 кг.
Деякі моделі ракети Zolfaghar оснащені електрооптичними системами наведення, що дають операторам змогу керувати ракетами під час остаточного наближення до цілей.
Відстеження для перехоплення балістичної ракети Zolfaghar ускладнюється не лише балістичною траєкторією польоту й високою швидкістю, а й тим, що боєголовка відокремлюється на певному етапі, на відміну від, наприклад, російської ракети 9K720 «Іскандер».
