Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
У Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація поетичної збірки випускника факультету журналістики, командира взводу 24-ї окремої механізованої бригади, Героя України Тараса Матвіїва «Мої думки Ритмопроза».
Перспективний молодий журналіст під час Революції гідності не міг стояти осторонь подій, що відбувалися в нашій державі. З перших днів він був на київському Майдані, а потім добровольцем пішов захищати Україну від підступного російського вторгнення. Загинув Тарас так само героїчно, як і жив — рятуючи з бліндажа, що палав, своїх поранених побратимів.
— Ми знали, що він хороший журналіст, у якого гостре і влучне слово, але про те, що він пише художні твори, не знали, — розповіла мати Героя Валентина Матвіїв. — Коли я вперше потягнулася до його робочого столу, то побачила цю папку, яку раніше не брала до рук тому, що простір сина був для нас святим. Це була зелена папка, на якій було написано «Матвіїв Т. Мої думки». Серед творів Тараса мати знайшла його есе «Як будете ховати». Це не заповіт - Прохання.
«Будьте гідними ранкового сонця», — писав Тарас. Цей листок, наче навмисно він поклав у своїй папці третім. Адже усвідомлював, що людина, яка йде на війну, може звідти не повернутися. Твори у першому томі видання розміщені відповідно до порядку, у якому знаходилися у папці. За словами Валентини Матвіїв, зараз триває підготовка до друку другого тому видання, яке міститиме студентські твори Тараса Матвіїва — військовослужбовця, журналіста, який до останнього подиху залишився вірним Присязі та Батьківщині.
Фото Вікторії Захарчук.
