Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
— Ми з Юрчиком виховували трьох діток – двох синів та донечку, любили життя та один одного, мріяли і завжди вірили у краще… — говорить Ольга Тимусь, дружина героя. — На жаль, клята війна забрала моє серденько…
Майор Юрій Тимусь — військовий льотчик першого класу, інструктор, командир екіпажу МІ-8. Він героїчно загинув 31 березня 2022 року, евакуйовуючи з оточеного Маріуполя з «Азовсталі» важкопоранених українських захисників. Вертоліт російські окупанти збили, коли він уже повертався із блокадного міста. Разом з Юрієм загинули члени його екіпажу Іван Ваховський та Денис Бадіка. Проте офіційно Юрій Тимусь загиблим ще не визнаний, їхні тіла, на жаль, досі перебувають на окупованій території…
— Було чимало ситуацій, про які кажуть «у сорочці народився». Практично кожен виліт — це як гра в рулетку, постійний ризик, польоти, перельоти на межі неможливого, обстріли, нічні операції.., — ділиться Ольга Тимусь. — Юра був дійсно досвідченим вертолітником. Миротворчі місії в Ліберії, Конго, постійні ротації в АТО/ООС, чимало надскладних бойових задач. Він із перших днів війни захищав Україну і твердо вірив у нашу перемогу! Завжди хотів усіх врятувати, лиш себе не зміг.
Ольга та Юрій познайомились, коли він ще був лейтенантом, тільки-тільки прийшов служити в частину, тоді ще штурманом. Відтоді йшли по життю разом.
— Він був дуже романтичним! Ще в дитинстві дивився у небо та мріяв літати. Вертоліт завжди був його ластівкою, пташечкою. Він просто марив небом! Після закінчення ХНУПСу одразу пішов служити в рідні Броди, адже родом із невеличкого села, що зовсім поряд. У Юри все виходило і він ніколи не скаржився, як би важко не було. Якщо бути відвертою, я добре розуміла і знала, наскільки небезпечною та відповідальною є його професія. Завжди молилась і просила, щоб Господь оберігав його.
Коли розпочалась війна, Ольга з дітьми поїхала до родичів, а Юрій — захищати Україну.
— Вони багато літали, виконували бойові завдання, громили і стримували окупантів… Після розгрому ворожої колони під Києвом Юру нагородили орденом «За мужність». Він завжди був добрим, турботливим і позитивним…та після подій на Київщині повернувся додому – змученим, сумним… Тоді за такий короткий час загинуло багато наших вертолітників… Це люди, яких ми чудово знали, дружили…
Ольга розповідає, що переважно знала, де літав та які бойові завдання виконував її чоловік, він усім ділився з нею. Та про політ у Маріуполь дізналась уже після загибелі коханого…
— Пам’ятаю крайню розмову, його голос був схвильований, але він як завжди заспокоїв мене: «Усе гаразд, не хвилюйся! Я так скучив за вами і сильно люблю, скоро зустрінемось! Бережи себе та дітей! Молись, це зараз найважливіше!» Коли Юрчик загинув, я це відчула, але до кінця не вірила, що з ним це може статись… Думала: «Може поранений? Може в полоні?» Увечері того дня прийшов командир і повідомив цю страшну новину… Те, що ти відчуваєш, коли чуєш, що твого коханого і найріднішої людини у світі більше немає, просто не передати словами… Я розуміла, що Юра ніколи б не відмовився навіть від найскладніших задач, він був надто відданий своїй справі…
— Мені розповіли, що перед вильотом у Маріуполь Юра сказав такі слова — «якщо не ми, то хто», у «хлопців, які перебувають там — теж сім’ї, які чекають на них, це наш обов’язок їм допомогти». Він зовсім не панікував і зробив усе можливе і неможливе, щоб допомогти, але якою ціною…
Того ж вечора Ольга розповіла правду діткам. Вони знають, що їхній тато справжній герой, і на які жертви він пішов, захищаючи кожного з нас…
«Врятовані Юрою життя є найкращим свідченням того, що він жив недарма», — додає на останок дружина.
— На жаль, ми досі не попрощались з моїм чоловіком… Чесно? Я розумію, що війна триває, розумію, що є важливіші справи, але я вважаю, що він віддав найцінніше заради України, заради кожного з нас і заслужив бути гідно похованим.
@armyinformcomua
У ніч на п’ятницю, 17 жовтня, російські окупанти атакували ударними безпілотниками Кривий Ріг.
За минулу добу між Силами оборони України та російськими окупаційними військами відбулося 146 бойових зіткнень.
«Українська паперова армія» невдовзі остаточно перетвориться на мем, адже на зміну стосам паперів приходить «Імпульс» — цифрова система для швидкого, точного та безпечного обліку особового складу у Збройних Силах України.
У світі сучасних технологій оборонна авіація стоїть на порозі нової ери. Компанія Radia, відома своїми інноваціями у сфері великогабаритних літальних апаратів, представила концепцію WindRunner for Defense — унікального транспортного літака, здатного доставляти надважкі вантажі у віддалені або важкодоступні райони.
Віталій — командир 2-го механізованого батальйону 156-ї окремої механізованої бригади, «виріс» в комбати з солдата.
49-річний киянин Денис із позивним «Артист» до війни був актором театру та кіно. Зізнається, що не раз перевтілювався у ролі воїнів-захисників — тоді ще на сцені. Тепер — у реальності. Його нинішня роль не має дублерів: молодший сержант, командир міномета, реальні позиції на Донеччині.
від 20000 до 50000 грн
Старокостянтинів, Хмельницька область
від 50000 до 120000 грн
Київ, Київська область
Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…