Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
«росія пригорне вас, як рідна мати…». З такими напучуваннями росіяни насильно вивозять українців до московії з окупованих територій
З Наталею навчалися в одній школі, після закінчення якої наші шляхи розійшлися. Відтоді не бачилися понад 40 років. Я знав лише, що з чоловіком Михайлом і двома синами вона жила в Маріуполі, де мали і пристойну роботу, і добротну квартиру. Нещодавно, приїхавши додому, я зустрів її. Розуміючи, чому вона опинилася в матері, зайвих запитань не ставив, а ось де Михайло та хлопці, поцікавився. На її очах відразу виступили сльози, і вона гірко заплакала:
− Знаю лише, що всіх трьох вивезли до росії, але куди саме – невідомо. Спочатку всіх нас запроторили до так званого фільтраційного табору, де кілька днів допитували. Хто вів допит – невідомо, бо той чоловік був одягнений у звичайний камуфляж, але, судячи по вимові, це був росіянин. Мене відпустили, а чоловіка і синів – ні, сказавши, що вони, як тільки-но вийдуть на волю, «підуть в Українську армію і вбиватимуть російських солдатів-визволителів». На зауваження, що моєму чоловікові вже 66 років і він хворий, ніхто не звернув уваги. Зв’язок з ними відсутній і донині, і я щодня прошу Господа Бога, щоб він зберіг їм життя і вони повернулися додому − на наше рідне Поділля. До Маріуполя, поки там росіяни, для нас дороги немає.
Подібна доля спіткала багатьох українців. Скількох людей московіти депортували до росії − достеменно невідомо. Різні джерела називають різні цифри. Але багато. Дуже. Офіційні особи московії офіційно заявляють, що «сотні тисяч українців, потрапивши до росії, отримали нарешті свободу і з тремтінням у голосі згадують часи, коли вони перебували в нацистському ярмі». Не витрачатиму час на спростування цієї маячні. Можу лише порадити російським чиновникам дві речі: змінити місце роботи, оскільки, як казав Леонід Кучма, правда, з іншого приводу, «точку зрения определяет место сидения». А ще – записатись на прийом до лікарів-психіатрів. Ну а тим «визволителям», які прийшли на нашу землю і, виконуючи злочинні накази, розлучають дітей з батьками, вивозячи їх на чужину, вже ніякий психіатр не допоможе.
З часом усім цим покидькам доведеться відповідати за скоєне, вони отримають своє сповна. Врешті-решт, окрім земного суду, є ще й Божий суд. Досить влучно з цього приводу висловився один мій знайомий – до недавнього часу затятий атеїст: «Я ніколи не вірив у Бога. Але після 24 лютого мені дуже хочеться, щоб він був, і коли всі ми відійдемо у потойбічний світ, щоб Господь Бог вершив над нами суд. Тоді, впевнений, московська мерзота не уникне справедливої кари…».
«Що нам до міжнародного права: ми ж не збираємося вступати до ЄС»
− Депортація українців з тимчасово окупованих територій до росії є грубим порушенням міжнародного законодавства та гуманітарного права, винні в таких діяннях мусять нести відповідальність за воєнні злочини, − заявив під час пленарного засідання Європарламенту в ході слухань щодо фактів насильницької депортації громадян України до росії Високий представник ЄС Жозеп Боррель. − Ми вимагаємо, щоб будь-які перевірки або фільтрація та будь-які затримання в результаті таких перевірок відбувалися у правових рамках, із повагою до принципів необхідності й пропорційності. Ми нагадуємо, що примусове вивезення цивільних людей заборонене міжнародним гуманітарним правом, зокрема, Женевською конвенцією. Усі випадки насильницького зникнення людей мають бути ретельно розслідувані, а ті, хто їх скоїв, мають нести відповідальність за воєнні злочини.
Він також наголосив, що особливу тривогу викликає доля осіб, найбільш уразливих у таких ситуаціях, зокрема, жінок і дітей. Вони стикаються з підвищеними ризиками, зокрема, щодо сексуальної експлуатації, насильства та торгівлі людьми.
Як висловився ігор слуцький − депутат держдуми і лідер лдпр – партії, створеної наприкінці 80-х кдб, і яку десятиліття очолював жириновський, московітам начхати на міжнародне право: «Що нам до міжнародного права: ми ж не збираємося вступати до ЄС».
Окупанти не завжди депортують людей до росії під дулами автоматів, як це робили гітлерівці, відправляючи українців до Німеччини. Вони діють більш «цивілізовано», створюючи для проживаючих на тимчасово окупованих територіях нестерпні умови існування. Наприклад, що робити матері дитини, яка тяжко хворіє і позбавлена меддопомоги, і просто чахне на її очах? А тут їй пропонують їхати до росії і лікувати. Чи можна її засуджувати, якщо вона туди поїде добровільно? Отож…
А ось думка з цього приводу директорки департаменту Європи Human Rights Watch Рейчел Денбер, яку вона оприлюднила в ефірі «Українського радіо:
− Ми говорили з 13 людьми, і всі історії були про примусове переселення. Найбільш я була здивована тим фактом, що росіяни використовують всі шляхи, щоб змусити людей до переселення. Зокрема, до росії та окупованих територій. Тобто не обов’язково прикладати до скроні зброю. Це просто означає, що в людей немає жодного вибору, вони, росіяни, його їм не залишають. Не всім депортованим українцям вдається легко покинути росію, через відсутність грошей, зв’язку, а часто й документів. У багатьох випадках їх відправляють у дуже віддалені регіони рф, часто вони не мають при собі паспортів України. Люди, звичайно, перелякані, багато з них у дуже вразливому стані.
Депортація українців перебуває, мабуть, під особистим контролем господаря кремля. Адже створення «адаптаційних центрів для мігрантів», які проживають у росії, з ним обговорюють чиновники вищого штибу. Зокрема, голова федерального агентства з питань національностей Ігор Барінов. Він заявив, що за підтримки путіна «агентство працює над програмами в пілотних регіонах, щоб переконатися, що мігранти знають та поважають російські традиції, звичаї та закони, щоб запобігти їхній «соціальній ізоляції».
московіти дуже не люблять, коли їхні дії в Україні порівнюють з діями гітлерівців
Ось цитата з виступу ще одного депутата-виродка – колеги слуцького: «Потрібно всіх, хто хоч натякне на схожість наших дій з німецькими окупантами, запроторювати за грати. Років на 10-12. Там, можливо, вони наберуться трохи розуму. Це ж треба так деградувати, щоб проводити такі аналогії».
Подібних поглядів дотримується практично вся держдума. Принаймні жоден із депутатів не засудив дій кремля і фюрера. росія на початку 90-х, коли розпалася радянська імперія, оголосила себе її правонаступницею. Тоді це рішення пов’язували з намаганням «прихватизувати» все радянське майно за кордоном, яке підлягало розподілу між колишніми радянськими республіками, що здобули незалежність. Сьогодні ми бачимо, що росія є «достойною» правонаступницею і з використанням радянських методів у тій чи іншій сфері. Депортація українців – теж успадкована від срср. Ще не стихли залпи Другої світової, як 31 березня 1944 року Лаврентій Берія підписав директиву № 122 «Про виселення до віддалених районів Красноярського краю до Іркутської, Омської, Новосибірської областей членів родин оунівців і активних повстанців як арештованих, так і вбитих у сутичках».
За даними українського історика Йосипа Надольського, восени 1945 року на спецпоселенні перебувало понад 20 тисяч українських націоналістів. А у січні 1946-го їхня кількість зросла майже до 50 тисяч. За кілька наступних років виселили ще 115 тисяч осіб. Як бачимо, у «товариша сталіна» і його вірного цербера берії в нинішній росії є послідовники, які «достойно» продовжують їхні справи…
