Її слова — як рефрен, що лунає в багатьох куточках України. У Сумах, Львові, Запоріжжі, Женеві. Так, навіть у нейтральній…
Майор Олександр Кукурба здійснив більше ніж сотню бойових вильотів, знищив багато рашистів, броньованої техніки та інших цілей російських окупаційних військ, за що ще за життя був удостоєний звання Героя України. 26 липня Олександр Кукурба загинув, захищаючи українське небо.
Днями у рідному Нижньовербізькому ліцеї відкрили меморіальну дошку воїну. Невдовзі ліцей на Коломийщині, де добре пам’ятають пілота та пишаються ним, ще й матиме ім’я Олександра Кукурби.
— Такого ентузіазму у винищенні загарбників треба ще пошукати, — діляться побратими пілота. — Дивлячись на кількість і результативність польотів, ми жартували, що він тягне на другу Зірку Героя. Хоча, які жарти? Це було б абсолютно заслужено! Цілком можливо, що він став би першим у історії двічі Героєм України. Олександру не потрібні були звання чи високі посади, йому потрібен був тільки літак і більше ракет. Він був одним із найкращих воїнів, йому можна було довірити найскладніше завдання і бути впевненим, що він впорається.
У родині Кукурби не було льотчиків чи військовослужбовців. Проте він ще з шести років амбітно заявив про плани на майбутнє і жодних «ні» для нього не існувало.
— Чи хотілося б мені, як матері, його відмовити? Звісно! Але він по-дорослому серйозно говорив про «свідомий вибір», «захист українського неба»… — поділилась мати Героя.
Він загинув у 27 років. Професійний штурмовик, хороший друг, люблячий син, Герой України…
