Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Американський важкий протитанковий ракетний комплекс TOW, розроблений компанією Hughes Aircraft, вважається одним із найпоширеніших ПТРК у світі. Воно й не дивно, бо з часу прийняття його на озброєння у 1970 році загалом було випущено близько 650 000 цих комплексів різних модифікацій. До речі, назва комплексу походить від протитанкової керованої ракети, що запускається з контейнера, прицілюється оптично та управляється по дротах (звідси й абревіатура TOW — Tubelaunched, Optically-sighted, Wire-guided).
Необхідно втримувати ціль у полі зору протягом усього часу польоту ракети
ПТРК TOW складається зі станка, пускової установки та органів наведення й управління. Безпосередньо ракета має звичайні аеродинамічні форми з простими контурами корпусу та коротким конусоподібним носом. Для стабілізації ракети в польоті в її середній та хвостовій частинах розташовано по чотири крила, що розкриваються відразу після запуску. Бойова частина розміщується у передній частині ракети, а блок управління та двигун — у задній та середній. Двигун ракети двокамерний, твердопаливний.
Наведення ракети здійснюється через оптичний приціл по лінії прямої видимості. Тож візуальне захоплення цілі в момент запуску ракети є надважливим. Ба більше, оператор повинен постійно утримувати ціль у полі зору протягом усього часу польоту ракети. Якщо трапляється розрив кабелю, то ракета продовжує політ за раніше вказаною траєкторією. Оператор TOW використовує телескопічний приціл для пошуку, прицілювання та подальшого утримання ракети на цілі.
Керівні сигнали передаються від комп’ютера на систему управління ракети по двох дротах, що розмотуються з котушок у задній частині ракети. Система управління використовує диференціальні приводи поршневого типу. Ракета оснащена високоінтенсивним тепловим маяком, що служить як довгохвильове інфрачервоне джерело стеження, і ксеноновим маяком для короткохвильового стеження. Ця подвійна система стеження забезпечує підвищену стійкість до оптико-електронної та інфрачервоної протидії.
Тактико-технічні характеристики ПТРК TOW (TOW-2)
Діаметр ракети, мм — 127 (152)
Довжина ракети, мм — 1170 (1450)
Розмах крил, мм — 450
Темп стрільби, постр./хв — 2
Дальність стрільби, м — 3000-4500 (залежно від моделі)
Бронепробійність, мм — 430-900 (залежно від моделі)
Швидкість, м/с — 300
Читайте також:
«Петлюра» з «Корсаром» високоточно вражатиме окупантів
Численні модернізації привели до поліпшення характеристик
Під час серійного виробництва ПТРК TOW неодноразово модернізувався. Вихідною моделлю була BGM71А. Модель 1976 року BGM71В вирізнялася збільшеною дальністю стрільби (3750 м) та бронепробійністю 630 мм у порівнянні з 430 мм у попередньої моделі. У 1981 році було розроблено модифікацію BGM71С (Improved TOW, ITOW). Її специфічною відмінністю стала додаткова висувна носова штанга, встановлена на носовий обтічник. У результаті цього поряд із новим кумулятивним зарядом бронепробійність збільшилася до 800 мм.
Для ураження бронетехніки в її найбільш уразливій верхній частині призначена ПТКР BGM71F (TOW-2B). Вона оснащена новою БЧ із подвійним кумулятивним зарядом, дія якого спрямована під кутом до поздовжньої осі ракети та дворежимним дистанційним підривником. Підривник містить лазерний профілометр (прилад, яким визначають розмір нерівностей обробленої поверхні) і магнітний датчик. Підрив БЧ відбувається під час прольоту ракети над ціллю. По суті, ціль уражається ударним ядром. Ракета на вигляд нагадує TOW-2А, але без висувної носової штанги й оснащена двома танталовими боєголовками спрямованого вибуху. Детонація боєголовок відбувається одночасно, дія однієї спрямована вниз, а іншої — з невеликим зміщенням для забезпечення більшої ймовірності ураження.
Фото з відкритих джерел
