Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Під час прямого включення в ефірі телемарафону «Єдині новини» речник Командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів про успіхи використання українськими військовими систем ППО, які є на озброєнні в Україні, а також про те, чого наразі Україна очікує від наших міжнародних партнерів.
− Безумовно, робота ППО наразі у нас лише посилюється. Хоча не такими темпами, як нам всім хотілося б, але західне озброєння вже є. Я маю на увазі системи протиповітряної оборони. Уже всі знають, що в Україні наразі працює IRIS-T і працює доволі таки успішно. Тобто, 9 із 10 цілей збивається − це дуже позитивний результат. Також посилюються певні напрямки, там, де це найбільше потрібно, зокрема на півдні держави, де наразі йдуть інтенсивні бойові дії. Чекаємо ще на озброєння NASAMS, про які уже Ллойд Остін озвучив, що найближчим часом, а саме на початку листопада, вже будуть надходити ці системи. NASAMS доволі таки серйозно можуть посилити нашу систему ППО, питання буде, знову ж таки, у кількості, яку ми можемо отримати.
Також хотілося б зазначити, щоб не забували, що система протиповітряної оборони держави це не лише зброя, яка стріляє із землі. ППО складається також із винищувального прикриття, тобто з винищувачів. Це надзвичайно складний механізм і найдорожча річ, яка є на озброєнні та яка має великий спектр ракет різної дальності. Нинішня авіація, яка наразі в нас є, це МіГи та СУшки − винищувачі радянських зразків, які крайній раз на озброєння ми отримали у 1991 році. Вони наразі не відповідають тим військовим загрозам, які сьогодні несе росія. Як ми знаємо, окупант стріляє потужними крилатими ракетами. Тому, питання винищувачів саме західного зразка, таких, як F-15, F-16, як ми вже озвучували, це теж нагальне питання на сьогодні, яке потрібно піднімати. Сьогодні на всіх напрямках працюють наші дипломати та військово-політичне керівництво держави.
Юрій Ігнат також зазначив, що для того, щоб отримувати винищувачі сучасного зразка, потрібно створити необхідну технічну базу від льотчиків, які вміють керувати цими винищувачами, до технічного персоналу та навіть посадкового покриття.
− Західна техніка дещо вибаглива. Вона потребує особливого ставлення не лише з боку пілотів, а також треба готувати інженерний склад, який буде її обслуговувати. Тож аеродромна інфраструктура потребує теж оновлення. Не йдеться зараз про всю інфраструктуру і зрозуміло, що нам ніхто не дасть одразу на 5-6 бригад цих винищувачів, щоб ми воювали. Це буде відбуватися поступово, як це було і в Польщі, де на одному аеродромі стоять і винищувачі МіГ-29 і винищувачі F-16. Це буде впроваджуватися поступово. Уже командувач Повітряних Сил визначив групу з десятка пілотів, які можуть хоч завтра виїхати на навчання. Питання лише у тому, яку саме техніку нам готові надати партнери. Ті льотчики, які визначені – молоді, перспективні, зі знанням англійської мови та з бойовим досвідом. Вони готові виїжджати та вчитися на західній техніці. Тож це також надзвичайно важливе питання на сьогодні, − сказав Юрій Ігнат.
