Фельдшер за освітою, який до широкомасштабного вторгнення рф працював у Кривому Розі на шахті. Йому 34 роки, за плечима вже…
За місяць настане зима й наші війська, так само як і війська ворога, постануть перед усіма труднощами, що приходять разом із першими морозами. Але що показує попередній досвід зимових воєнних кампаній у Європі? Чи стане ця пора року нашій армії у пригоді? Та чи впорається ворог на нашій землі з усіма наслідками холодних зимових місяців? Спробуймо розібратися.
Звісно, перше, що приходить на згадку, це радянсько-фінська війна, що тривала у 1939-1940 роках. Відомо, що втрати радянських підрозділів у рази перевищили втрати фінів, а СРСР змушений був планувати нову воєнну кампанію, щоб досягти своїх цілей.
На думку Іскандера Реймана, який вивчав хід і результати першої радянсько-фінської війни, фіни змогли завдати шкоди противнику, бо були достатньо адаптовані до суворої географії та змогли розробити нові форми оперативного мистецтва, що дозволили використати географію проти непристосованого ворога. Фіни швидко пересувалися на лижах, були безшумними й непомітними в лісі. Для перевезення військових вантажів використовували оленів. Нападали на ворога, коли той розпалював вогонь уночі, не давали противникові заснути.
Співробітник Вашингтонського центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Раян стверджує, що фіни показали, як використати зиму собі на користь проти погано підготовленого противника. Раян наголошує, що фінська війна дала важливий урок: війни можна вести, а битви можна вигравати під час найекстремальнішої погоди, зокрема взимку. Він вважає, що метою росії в Україні буде втримати позиції до весни та протягнути війну якомога довше, щонайменше до середини наступного року, в надії виснажити й українців, і їхніх союзників.
Окрім фінського досвіду, можна згадати й операцію в Арденнах (1944-1945) під час Другої світової війни, де німецьким військам протистояли англійські й американські підрозділи. Суворі грудневі та січневі морози вносили свої корективи у дії військових. Але правильні планування та розвіддані дали командуванню союзних військ змогу завдати поразки противнику. Знаючи, куди німецькі підрозділи завдаватиму ударів, американці та англійці дозволили ворогові зайти глибоко в тил, де потім атакували його великими угрупованнями, що призвело до часткового оточення гітлерівських військ. У результаті німці за майже місяць боїв втратили понад сотню тисяч вояків і стратегічну ініціативу у Європі.
Досвід операції в Арденнах дещо нагадує дії Збройних Сил України на Київщині у лютому-березні цього року. Коли російські колони заходили на нашу територію, витягувались у довжину та ставали легкою здобиччю для наших підрозділів. Гадаю, дії української армії у Київській області є так само прикладом успішної зимової кампанії, адже, як усі пам’ятають, у березні на півночі України ще стояли морози й зрештою росармія на початку квітня накивала п’ятами з Київщини.
Тож чи діятиме противник так само цієї зими в інших регіонах нашої країни? Навряд чи. Тож сподіваємося на правильне планування нашого командування майбутніх операцій у нових умовах та практичну безперервну підтримку від наших західних партнерів.
@armyinformcomua
Оператори підрозділу «Primus» Третьої штурмової бригади продовжують полювання на ворожих штурмовиків, які намагаються просочитися через українську лінію оборони на Харківському напрямку.
У неділю, 13 липня, Президент України Володимир Зеленський провів нараду з військовим керівництвом щодо ситуації на ключових напрямках оборони, зокрема на Покровському та Новопавлівському, а також на Запоріжжі, Харківщині та прикордонні Сумщини.
Відбувся перший обмін цінним бойовим досвідом між воїнами 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» та 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ з метою уніфікації навичок, здобутих у важких боях.
Бійці роти снайперів бригади «Червона Калина», відомі як «Чорні соколята», на власному досвіді розвінчують голівудські міфи про свою роботу, адже їхнє бойове хрещення почалося з прицільного вогню російського танка та міномета.
Бійці Державної прикордонної служби відзвітували про ураження на Курському напрямку командного пункту російських військ та цілої низки інших цілей.
Гарматне м’ясо — саме так описує своє становище мобілізований російський солдат із 36-ї мотострілецької бригади, який потрапив у полон після боїв поблизу села Ялта на Донеччині.
Фельдшер за освітою, який до широкомасштабного вторгнення рф працював у Кривому Розі на шахті. Йому 34 роки, за плечима вже…