Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
У столиці проходить Міжнародна науково-практична конференція «Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація». Захід є своєрідною платформою для обміну досвідом у питаннях захисту нерухомої культурної спадщини та культурних цінностей в умовах війни. Конференція проходить під патронатом UNESCO та за сприяння Ради Європи.
Про це йдеться у публікації на офіційному порталі Києва.
Серед спікерів українські та міжнародні експерти, які обмінюються досвідом щодо питань захисту, збереження та реставрації культурної спадщини в умовах бойових дій та започаткують створення дорожньої карти для формування методичних рекомендацій для реалізації заходів із захисту, збереження та реставрації культурної спадщини України.
За словами профільного заступника голови КМДА Володимира Прокопіва, з перших днів повномасштабного вторгнення місто намагалося зробити все можливе, щоб убезпечити головні символи столиці від руйнувань.
– Особливо цінні об’єкти монументального мистецтва обкладались мішками з піском. Деякі були захищені шляхом будівництва дерев’яних коробів навколо пам’ятників. Такі засоби добре зарекомендували себе у часи Другої світової війни. Як результат, після останньої масованої атаки на наше місто завдяки якісному захисту вціліли символи нашого міста – пам’ятник Володимиру Великому на Володимирській гірці, пам’ятник Тарасу Шевченку в парку Шевченка, пам’ятник Михайлу Грушевському. Київ нині потребує ще більшої уваги з боку міжнародної спільноти стосовно захисту пам’яток в умовах воєнної агресії росії. Оскільки все ж є пам’ятки, які зазнали ушкоджень», – зазначив Володимир Прокопів.
Від міжнародної спільноти на конференції є спікери від UNESCO, штаб-квартири Ради Європи, ALIPH Foundation (Міжнародний альянс захисту культурної спадщини в зоні конфліктів) і представники Польщі, Грузії, Німеччини та Іспанії.
За словами директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександра Никоряка, місто об’єднало зусилля з волонтерами, меценатами та іноземними партнерами і зробило все можливе, аби якомога більше пам’ятників було захищено.
– У перші тижні повномасштабної війни, коли в місцевих магазинах бракувало відповідних матеріалів, руку допомоги простягнули Польща та Німеччина. Польський інститут Polonika та Фонд культурної спадщини зібрали у польських містах і надіслали до Києва вагон необхідних речей як гуманітарну допомогу. І сьогодні цей майданчик ми маємо використати, щоб продовжити роботу з цього напряму. Ми маємо захистити об’єкти всесвітньої спадщини та культурні цінності, що опинилися під загрозою. Просимо про максимальну та своєчасну підтримку України міжнародними інституціями та фондами», – сказав Олександр Никоряк.
Учасники Міжнародної конференції погодилися, що Києву також надзвичайно важливий досвід захисту культурної спадщини в умовах війни на дипломатичному і юридичному фронтах.
Підготував Володимир Поліщук
Пілоти батальйону безпілотних систем Pentagon 225-го штурмового полку помітили та загнали ворожу штурмову групу.
Ігор Пушкарьов з позивним «Ножовик» — керівник інструкторської групи 413-го полку СБС «Рейд» та автор курсу «Дроноцид».
Українські артилеристи завдають точних ударів по укриттях противника, не залишаючи шансів на виживання.
Для прикордонника з позивним «Морячок» лівий берег Дніпра давно перестав бути просто точкою на мапі. Це місце, де кожен виїзд перевіряє на витривалість.
На базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького відкрили Центр ветеранського та адаптивного спорту — «Ліга Нескорених».
У районі Костянтинівки бійці бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції змогли евакуювати пораненого побратима.
Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…