Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
З початком широкомасштабної агресії росії в Україні стали з’являтися нові традиції. Наприкінці вересня 2022 року на Стіні Пам’яті загиблих у російсько-українській війні, що на мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря, виникла нова секція. Вона порожня, і близькі можуть розмістити фото загиблого воїна самостійно. Її виготовили зі спеціального композитного матеріалу, аби світлини загиблих міцно трималися.
Про нові традиції вшанування пам’яті загиблих захисників кореспонденти АрміяInform попросили розповісти Павла Нетесова, співзасновника проєкту Стіна Пам’яті, голови громадської пошукової організації «Цитадель».
− Як виникла ідея зробити порожню секцію для самостійного розміщення фото загиблих захисників?
− Кожна родина повинна мати місце, де можна покласти квіти, поставити свічку і побачити, що не тільки вони страждають від втрати і вшановують близьку для них людину. Що це робить також і суспільство. Тому ми вирішили зробити таку секцію-колаж, на якій розмістили 300 світлин хлопців і дівчат, які загинули саме з 24 лютого цього року.
І коли ми це зробили, то побачили, що люди несуть квіти. Крім того, там, де було вільне місце, стали з’являтися нові світлини. І там були прізвище, ім’я, по батькові, рік народження і дата загибелі, підрозділ та які обставини смерті. І ми побачили, що потрібно місце,куди близькі загиблих можуть розміщувати такі світлини самі.
Військовий капелан отець Сергій Дмитрієв допоміг зробити цю добру справу. І ось з’явилася чиста секція. Тижня не минуло, а вже частина цієї секції була заклеєна новими світлинами. Скоріше за все, нові порожні секції будуть продовжені далі. І тоді це буде виглядати єдиним комплексом. Але це тимчасово рішення.
Згодом ми переробимо так, як було раніше, але вже після перемоги. У нас вже є бачення, як буде виглядати нова Стіна Пам’яті.Головне для нас зберегти формат зі світлинами.
− У чому особливості Української Стіни Пам’яті?
− У світі є різі формати. Головний формат – це списки з ім’ям, прізвищем і днем загибелі. І все в одну сторону. А от так, щоб подивитися в очі загиблому воїну, такого немає. У нас в Україні єдиний такий формат.І ми плануємо його максимально зберігати. Є вже проєкт, як його розширити. Ми зменшимо розмір фото і відстані між ними. І якщо в нас будуть умови для реалізації цього проєкту, то ми його зробимо в найближчий час. І тоді в нас буде достойний меморіал пам’яті.
Крім того, у Стіни Пам’яті вже є історія. Ми хочемо зробити окремо стенд, який буде у світлинах розповідати про історію цього проєкту. Серед них буде фото з Митрополитом Епіфанієм, який освячував відкриття проєкту Стіна Пам’яті. Взагалі в нас шалена підтримка від Православної церкви України.
− Про які нові традиції, що з’явилися з початку широкомасштабної агресії росії проти України, ви можете розповісти?
− Відтепер кожного місяця 24 числа до Стіни Пам’яті приходить почесна варта Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького і проводить церемонію вшанування загиблих захисників і захисниць України. У планах ще є започаткувати в такі дні ритуалу підняття Державного Прапора України.
Я хочу, щоб увесь світ бачив, як Україна вшановує своїх героїв.
Стіна Пам’яті полеглих за Україну − стіна Михайлівського Златоверхого монастиря вздовж вулиці Трьохсвятительської неподалік Михайлівської площі, на якій розміщено металеві конструкції зі світлинами та коротким життєписом українських добровольців, військовослужбовців та представників українських силових структур, які загинули, захищаючи Україну під час російсько-української війни.
Реалізовано як спільну роботу Православної церкви України, Національного військово-історичного музею України, редакції сайту «Книга пам’яті полеглих за Україну» та Міжнародної асоціації дослідників фортифікації «Цитадель».
