«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Уперше про те, що ситуація в «лднр» нагадує йому геноцид народу Донбасу, путін пробазікав торік 9 грудня в москві під час засідання Ради з питань розвитку громадянського суспільства та прав людини в росії. Згодом, за дев’ять днів до оголошення нікчемної «спеціальної воєнної операції», ватажок російської урядової банди вже впевнено заявив: «Те, що відбувається на Донбасі, — це геноцид».
Порятунок «народних республік Донбасу», громадяни котрих, за словами путіна, «протягом восьми років піддавалися знущанням, геноциду з боку київського режиму», став одним із виправдань кремля, що розв’язав у центрі Європи невиправдану криваву війну.
Редакція АрміяInform вирішила зіставити цей популярний у терористичної влади рф та її підданих наратив із реальною статистикою людських втрат у війні росії проти України з 2014-го по 2021 рік. Аби нам не дорікнули в необ’єктивності, дані братимемо зі щорічних звітів так званої уповноваженої з прав людини так званої донецької народної республіки дар’ї морозової та інших російських та проросійських інформаційно-пропагандистських джерел.
Тож, за даними «днр», більша частина жертв припала на перші два роки конфлікту — 2014-й (тоді загинуло 2546 осіб) та 2015-й (загинули 1395 осіб). Після цього інтенсивність конфлікту знизилася й жертв поменшало. У 2016-му загинули 348 осіб, у 2017-му — 278 (з них 32 цивільних, решта — військові «днр»), у 2018-му — 154 (19 цивільних), у 2019-му — 160 (9 цивільних).
«За період з 01 січня по 01 грудня 2020 року, — йдеться в останньому оприлюдненому звіті «уповноваженої», — на території «днр» унаслідок збройної агресії з боку України загинуло 39 військовослужбовців республіки і п’ять цивільних осіб».
Коли рашисти розповідають про «збройну агресію» «українських нацистів» на свою ж територію, денеерівська статистика воліє враховувати й таких, що були знищені під час провокаційних обстрілів денеерівцями своїх позицій, і тих, хто підірвався на власних мінах. Ось короткий витяг з їхнього звіту: «Спостерігається велика кількість травм, зазнаних як унаслідок підриву на мінах і розтяжках, особливо поруч із лінією фронту, так і внаслідок виявлення вибухонебезпечних предметів… У березні в м. Докучаєвськ в дитини в руках розірвався вибуховий пристрій, постраждало двоє дітей. У травні (2016 р. — Авт.) у м. Дебальцеве троє підлітків під час прогулянки підірвалися на невідомому вибуховому пристрої».
Російська загальнонаціональна онлайн-служба новин Інформаційне агентство REGNUM повідомляє, що за минулий 2021 рік «у результаті дій українських терористів у Донбасі загинуло 77 осіб».
Для порівняння, у ДТП на території «днр» гине близько 90-100 осіб на рік.
«У 2019 році на автошляхах днр сталося 863 ДТП, у яких 90 осіб загинуло, понад 1 тис. були травмовані», — зазначили в Донецькому агентстві новин ДАН.
За визначенням Енциклопедії сучасної України, геноцид — «кампанія повного чи часткового знищення національної, расової, етнічної, релігійної групи як такої».
Чи можна серйозно ставитися до заяв путіна про геноцид «донецького народу», де впродовж чотирьох років (з 2017 по 2020 роки) загинуло 65 цивільних жителів?
І чи варто «закінчувати» такий конфлікт шляхом повномасштабних бойових дій, у яких з їхнього початку й до 17 жовтня, за даними управління Верховного комісара ООН з прав людини, було вбито щонайменше 6306 мирних українців і ще 9602 було поранено?
