Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Звук сирени охоплював область за областю, поки вся мапа України не стала червоною через повітряну тривогу. 10.10.2022 — чергова дата, яка доводить, шо росія − країна-терорист. Ця недодержава, немаючи нічого святого, завдає удари по мирних жителях та інфраструктурі.
Українців не відпускає біль за свою країну, а особливо бійців, які неспинно боряться із ворогом. Один із таких Михайло. Тривалий час він проживав у Києві, де разом зі своєю дружиною прогулювався тими самими вулицями. Він із жахом спостерігав за новинами, називаючи це мерзотним та підлим вчинком.
− Навіть на війні є певні правила. Є мирні мешканці, міста, інфраструктура, які ми ніколи не чіпаємо. А вони порушують ці правила, тому що хочуть залякати населення. Але ми всі знаємо, що це в них не вдасться ні в якому разі. І те, що вони зробили, ніяким чином не вплине на сам перебіг війни, − говорить військовослужбовець.
Він бачив, що трапилося із бізнес-центром у Києві в Шевченківському районі.
− Раніше там працювала моя дружина. Ми знаємо стовідсотково, що там немає ніяких військових об‘єктів. Це звичайний бізнес-центр, де люди, незважаючи на теперішній час, намагалися працювати. Відповідно те, що ми бачили, це втрати серед мирних мешканців, − згадує воїн.
Його дружина із сином, перебуваючи в Одесі, ховалися у паркінгу від цих терористів.
− Думками я був з ними та підтримував. Але вони молодці, дружина вірить, що все буде добре, − говорить Михайло. − Насправді всі знають, що треба ховатися, коли лунає повітряна тривога. Як би це страшно не звучало, але люди звикли до вибухів. Звісно, це все переживати неприємно.
Чи схоже це на 24 лютого? Ні. Кожен удар − це новий удар, який забирає життя мирних жителів, руйнує все прекрасне, що роками будували українці. Чи робить це нас сильнішими? У якійсь мірі так. Ми все дужче ненавидимо все, що пов’язано з бункерним щуром та його гнилим «руським міром». І поки на карті світу існує ця недодержава, ми повинні бути готові до будь-яких наймерзенніших вчинків з ї боку.
Окупанта нічого не врятує. Ми переможемо! Вірте у ЗСУ!
Фото автора
