Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
11 жовтня виповнилось 350 років від дня народження видатного громадсько-політичного, військового й державного діяча України гетьмана Пилипа Орлика. Все своє життя він присвятив боротьбі за вільну від московського панування Україну.
читайте також:
Українцям Пилип Орлик найбільш відомий як укладач знаменитих «Пактів та конституції законів і вольностей Війська Запорозького» 1710 року. Однак, крім цього знаменитого документа, видатний наступник Івана Мазепи є автором багатьох інших політичних творів. Їхні провідні ідеї звучать напрочуд актуально й у наш час, як для українців, так і для міжнародної спільноти.
Пилип Орлик до міжнародної спільноти
Першим політико-правовим твором, який привертає увагу після Конституції 1710 року, є трактат «Вивід прав України» 1712 року. Попри висловлювані дослідниками сумніви щодо автентичності цього документа, його автором традиційно вважають саме Пилипа Орлика.
Написаний французькою мовою «Вивід прав України» скерований насамперед до освіченого закордонного читача, представника політичної еліти тогочасних провідних країн. Завдання автора — переконати європейців у необхідності існування Української козацької держави як запоруки миру та стабільності у цілій Європі.
…які б великі не були московські насильства, вони не дають ніякого законного права москалям щодо України. Навпаки, козаки мають за собою право людське й природне, один із головних принципів котрого є: Народ завжди має право протестувати проти гніту і привернути уживання своїх стародавніх прав, коли матиме на це слушний час. Пилип Орлик. Вивід прав України. 1712 рік.
Пояснюючи потребу відновлення суверенності України, яка була порушена московією, Пилип Орлик апелював до природного права народу боротися за свої права проти деспотів-поневолювачів. Гетьман наполягав, що грубе насильство у жодному разі не може бути підґрунтям прав московитів панувати над Україною.
Не треба лякатися, що в разі відновлення цього князівства (України — Авт.) через ослаблення московщини нарушиться європейська рівновага. … Інтереси … зобов’язують європейські держави воліти звернути Україну і тим самим обмежити державу (московську — Авт.), яка незабаром може змагати до повалення європейської свободи. Пилип Орлик. Вивід прав України. 1712 рік.
Пилип Орлик наполегливо застерігав від надмірного посилення москви тих європейських політиків, які вважали, що побудова системи європейської безпеки неможлива без урахування інтересів росії. Навпаки, наголошував він, саме надто сильна московська держава і є найбільшою небезпекою для мирного життя Європи.
Ті, що дбають про інтерес цілої Європи і кожної її держави зокрема, легко зрозуміють небезпеку для свободи Європи від такої агресивної (московської — Авт.) держави. Вони можуть судити про це краще за мене не тільки з прикладів історії, але також завдяки глибокому досвідові й досконалій мудрості, котру мають про все, що відноситься до добра їх держав та інтересів Європи. Треба сподіватися, що вони переконаються, що все сказане тут основане на доказах і досвіді минулого і що забезпечення та тривалість миру залежить у деякій мірі від реституції України. Пилип Орлик. Вивід прав України. 1712 рік.
Встановлення тривалого миру можливе лише за умови існування відновленої та підтриманої міжнародною спільнотою України, яка має бути противагою московії. Саме така політика найбільшою мірою відповідає інтересам європейських держав, вважав Пилип Орлик.
Пилип Орлик до українців
Звертався гетьман і до українського народу, застерігаючи від переходу під зверхність московської держави і колаборації з російськими окупантами. Слушні міркування щодо цього Пилип Орлик наводить у Листі до Війська запорозького від 23 квітня 1734 року.
Цей лист гетьмана у вигнанні було під час війни за «польську спадщину» 1733-1735 років у Каушанах — містечку в Бессарабії, літній ставці кримського хана. Його адресовано запорізьким козакам Олешківської Січі, які, спокусивши на щедрі обіцянки російського уряду, планували перейти із земель кримського ханату на землі підвладні московській державі.
москва, бачачи звідусюди війну важку й небезпечну, потурає, лестить вам, золоті гори обіцяє, жалуванням грошовим утішає і на всілякі вольності згоджується, але що трапиться з вами по закінченні і до якого нещастя та згуби ви тоді дійдете? Пилип Орлик. Лист до Війська запорозького. 23 квітня 1734 року
Пилип Орлик наголошував, що російські обіцянки збереження прав і вольностей козацьких нічого не варті й спричинені винятково скрутним становищем, в якому перебуває царських уряд. Гетьман попереджав, що росіяни відразу знехтують всім обіцяним, щойно ситуація для них покращаться й вони не будуть вже так потребувати козацької підтримки.
москва, узявши з вас присягу, як захоче, так з вами і з Вітчизною нашою вчинить, і тоді присяга ваша й душу вашу занапастить, і Вітчизну в безодню кине, вольностей позбавить. Пилип Орлик. Лист до Війська запорозького. 23 квітня 1734 року
Тоді запорозькі козаки не дослухалися до зауважень Пилипа Орлика. Наведені ним численні історичні приклади порушення росією козацьких прав і вольностей не переконали січовиків, і вони, покинувши Олешківську Січ, перейшли під владу росії, заснувавши так звану «Нову Січ» на річці Підпільній. До чого це зрештою призвело, добре відомо — 1775 року Січ було ліквідовано за наказом російської імператриці єкатєріни ІІ.
Що ви принесли Вітчизні, батькам, вашій братії, родичам і всьому народові українському, віддаючись під владу і панування московське? Чи поліпшилися від того права та вольності, москвою порушені й відібрані? Пилип Орлик. Лист до Війська запорозького. 23 квітня 1734 року
Застереження Пилипа Орлика не втрачають своєї слушності й сьогодні як для українців, так і для міжнародної спільноти. Колаборація з окупантами завжди завершується втратою всіх прав і свобод, а потурання агресору неминуче веде до розпалювання його апетитів та роздмухування ще масштабніших конфліктів. Гетьман України розумів це вже три століття тому.
