Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Про особливості роботи військових кореспондентів у зоні бойових дій розповів рівненським студентам начальник відділення спеціальних кореспондентів Інформаційного агентства підполковник Віктор Шубец під час пресконференції в рамках проєкту «Журналіст на війні». Зустріч відбулась на факультеті журналістики Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука в Рівному.
З 2014 року офіцер перебував у відрядженнях у районах бойових дій на різних посадах, зокрема, речником штабу АТО/ООС та начальником пресцентру ООС. Початок широкомасштабного вторгнення росії в Україну офіцер також зустрів на Донеччині, де організовував роботу іноземних та національних засобів масової інформації.
За його словами, виконати завдання і залишитися живим та здоровим — це той алгоритм, який визначає роботу журналіста на війні. Це правило стосується як журналістів, які служать у ЗС України, так і цивільних представників засобів масової інформації, котрі готують свої матеріали безпосередньо на фронті.
Військовий журналіст АрміяInform висловив поради щодо базових правил особистої безпеки працівників ЗМІ під час роботи на передовій.
— У райони бойових дій мають їхати підготовлені журналісти, які пройшли курси з медичної допомоги та роботи в небезпечних умовах, — зазначив підполковник Віктор Шубец. — Обов’язково кореспонденти мають одягати засоби індивідуального захисту, перебуваючи на небезпечних ділянках.
Гість продемонстрував екіпірування, яке зобов’язаний мати військовий журналіст, та показав засоби, необхідні для надання першої медичної допомоги.
— Засоби індивідуального захисту, а саме бронежилет й шолом для працівників преси обов’язково повинні бути синього або сірого кольору та мати відповідні написи чи наліпки із словом PRESS (ПРЕСА) як спереду, так і ззаду. Бажано не використовувати армійські бронежилети або бронезахист інших кольорів, щоб вас не сплутали із військовослужбовцем. Носити «броню» варто не лише на першій лінії, а й у більш безпечних місцях. Оскільки журналіст постійно щось знімає, так його не сприймуть за ворожого агента. І, звісно, обов’язково почіпити на себе прескарту й журналістське посвідчення, — розповідає Віктор Шубец.
Запитання студентів стосувалися й особливостей роботи журналістів у районі бойових дій.
— Перед тим, як надіслати до редакції статті, мультимедійні файли чи будь-яку іншу інформацію, потрібно залишити зону ведення активних бойових дій. Робити це все краще вже з безпечного місця. Адже з’єднання з мобільною мережею, GPS або супутником у зоні збройного конфлікту можуть допомогти ворогу викрити не лише ваше місце перебування, але й можливі місця розташування підрозділів Сил оборони України, — додав офіцер.
Стосовно точності та об’єктивності публікацій щодо російсько-української війни, Віктор Шубец закликав розрізняти фейки і правдиві дані, а для цього він рекомендує користуватися лише офіційними повідомленнями Генерального штабу ЗС України.
— Сьогоднішню зустріч організували для того, аби студенти відчули лишень в аудиторії, що таке війна, і як правильно себе вести, щоб залишитись живим, — зазначила проректор з організаційно-виховної роботи, соціальних питань й розвитку МЕГУ Наталія Терновик. — Для студентів, які сьогодні почули від Віктора практичні поради, — це безцінний досвід для їхньої майбутньої професії.
Фото автора
