Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Наразі в Празі триває саміт 44 країн Європейського Союзу за участю України та інших держав-сусідів ЄС. Ідея зустрічі — створити новий формат за назвою «Європейська політична спільнота» для країн, які не є членами союзу або European Political Community.
Захід було оголошено Брюсселем як «платформу для політичної координації» країн ЄС та її сусідів. Тема обговорення — спільна протидія російській агресії проти України.
Серед учасників — Україна, Велика Британія та Туреччина, а також лідери Грузії, Азербайджану, Албанії, Боснії, Ісландії, Косова, Ліхтенштейну, Молдови, Чорногорії, Північної Македонії, Норвегії, Сербії та Швейцарії. Загалом — увесь ЄС та 17 країн-сусідів, окрім, ясна річ, росії. Тобто всі ті, хто хоче стати членами Євросоюзу, ті, хто може стати членами ЄС, і навіть ті, хто не має бажання на це.
Щодо результатів зустрічі такої розмаїтої публіки, то їх ми побачимо згодом.
Однак уже зараз зрозуміло, що Україна, навколо якої останнім часом розгортаються головні події на євроконтиненті, які формують майбутній світ, та наша протидія агресії росії — одна з головних тем цього заходу.
Що таке ЄСП і яке місце у ній відведено Україні
Наразі в Європі існує чимала кількість європейських об’єднань: ЄС, Рада Європи, ОБСЄ тощо. Утім, створення іще однієї європейської організації ініціатори пояснюють, як і її головну місію європейської спільноти, так:
— Протистояти злу важко, проте ми знаємо, що правда перемагає. Це може забрати якийсь час, але, зрештою, ми всі в глибині душі знаємо, що Україна переможе. Тому що правда — на їхньому боці, — з таким посланням прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі — нового форуму практично всіх держав Європи, крім росії та білорусі.
Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Борель назвав ідею створення Європейської політичної спільноти одним із наслідків війни росії проти України і частиною переосмислення та реформування ширшого європейського порядку.
Головний ініціатор платформи — президент Франції — так прокоментував журналістам мету створення ЄПС.
— Мета створення Європейської політичної спільноти в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію. Отже, стратегічне обговорення, якого зараз насправді ще немає, і яке могло б зменшити розбіжності. Я сподіваюся, що з цього ми можемо винести спільний проєкт. Адже є країни-члени Євросоюзу, є країни, які в процесі вступу чи щойно вийшли з нього, і ті, хто не може, чи не бажає вступити, але всі ми поділяємо спільний простір, а деколи спільну історію, і це в наших інтересах зустрітися тут і накреслити разом наше майбутнє. Ось для цього і є ЄПС, — сказав Еммануель Макрон.
Для України, з одного боку, — це ще один майданчик, де Україна може звертатися до своїх європейських партнерів. Це важливо, бо сюди залучила, зокрема, Велика Британія, адже вона не є у ЄС, але є провідним членом НАТО, і її голос є одним із вирішальних щодо надання України військової допомоги, в тому числі озброєння.
Зокрема, уже вчора виступив на саміті Президент Володимир Зеленський. Він зазначив під час виступу на зустрічі лідерів спільноти, що нова ініціатива — Європейська політична спільнота — здатна забезпечити завершення розв’язаної росією війни та принести мир Україні й світу.
«Це об’єднання — Європейська політична спільнота — має реальну змогу стати Європейською спільнотою миру. Миру! Того, що так потрібне Україні. Того, що потрібне абсолютно кожній країні, які представлені тут сьогодні», — сказав він.
На його думку, наразі в Європи є вся можлива міць для закінчення війни й гарантування довгострокового миру для України, для Європейського континенту й для світу загалом, тож він закликав європейську спільноту ухвалити важливі для цього рішення.
Однак, з іншого боку, якщо врахувати, що для України важливе саме членство в ЄС, а не «нові формати», деякі представники української дипломатії висловили побоювання, чи не загрожує цей новий формат нашому прагненню стати повноцінним членом ЄС. Щоб цей форум не став чимось на зразок підміни членства, у якій Україні, та й іншим країнам, можливо, доведеться надто довго чекаючи повноцінного членства в ЄС.
Однак пан Макрон та інші представники ЄС наполягають, що участь України в цьому форумі не вплине на ініціативу щодо членства.
Тут варто нагадати, що ініціативою створення нової Європейської спільноти для не членів ЄС є саме лідер Франції Еммануель Макрон. Про неї він оголосив у травні (9 травня) під час саміту в Брюсселі, щоб країни, які не є формальними членами ЄС, могли долучитися до нового простору в Європі. Йшлося, зокрема, і про Україну. Тоді, до слова, Україна ще не набула статусу кандидата, і новий формат сприймався фактично як підміна членства та таким, що може потенційно зашкодити нашому європейському шляху.
Проте, завдяки роботі наших дипломатів з французькими та іншими партнерами, стало очевидно, що «сусідське партнерство ЄС» розвиватиметься паралельно до нашої євроінтеграції і перешкоджати їй не буде. Свідченням цього є, зокрема, набуття Україною статусу кандидата у члени ЄС.
Довідково. 23 червня відбулась зустріч голів держав та урядів країн Європейського Союзу, на якій вони одноголосно підтримали надання Україні статусу кандидата у члени ЄС.
Наразі кандидатами на вступ у ЄС є п’ять країн — Туреччина — з 1999 року, Північна Македонія — з 2005 року, Чорногорія — з 2010 року, Сербія — з 2012 року, Албанія — з 2014-го. Формально кандидатом на вступ до ЄС залишається й Ісландія, з 2010 року, але у 2013 р. вона заморозила процес переговорів, а у 2015-му заявила про відкликання заявки на членство. Останньою країною, яка приєдналась до ЄС є Хорватія (2013), країною-кандидатом вона стала у 2004-му.
Крім того, як ми вже зазначали, завдяки, так би мовити, такій розмаїтій публіці, Україна зможе зрозуміти позицію кожної країни на політичній карті Європи, адже, очевидно, що це може впливати на підтримку нас у боротьбі проти агресора — рф. До прикладу, є держави, які досі не визначилися, ідуть вони до ЄС чи ні, наприклад Вірменія, яка начебто хотіла в ЄС, щоб відірватися від росії, яка її постійно підводить, однак наразі залишається поки що в російській орбіті. Тож який вектор вона обиратиме надалі, можливо, дізнаємося після саміту.
Наразі неформальний саміт лідерів ЄС та його сусідів у Празі триває. Як уже зазначалося, головними темами для обговорення є підтримка України у боротьбі проти агресії рф, зокрема військова допомога Україні.
Також обговорюватимуться такі питання, як зниження цін на енергоносії, захист європейської критичної інфраструктури тощо.
За підсумками першої зустрічі ЄПС, що відбулася в четвер у Празі, лідери Євросоюзу та держав-партнерів погодили наступні зустрічі новоствореного формату Європейської політичної спільноти (ЄПС). Віднині зустрічатимуться двічі на рік. Наступна зустріч відбудеться в Кишиневі. Про це повідомили лідери Чехії, Молдови та Франції на спільній пресконференції в Празі.
Також лідери ЄС уже оголосили 8-й пакет санкції проти рф. Попри деякі дискусії стосовного того, що не увійшло до нового пакета, (зокрема, це санкції щодо атомної індустрії рф, також санкції проти головного настоятеля російської церкви, який благословляє війну рф проти України тощо), Україна вважає це черговим кроком, який тисне на рф і послаблює її в нинішній війні. Адже санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових товарів і обладнання, необхідних для ведення війни, зокрема стосуються заборони важливих статей експорту: деревини, європейських технологічних товарів тощо.
