Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Останніми тижнями значна частина українців хвилюється через погрози та страхи щодо можливості ядерного удару. Одним із дієвих способів подолати подібні тривоги є дії з підготовки до можливих наслідків від ядерного удару.
Проте, як зазначають психологи, навіть якщо ви перечитали всі інструкції та запаслися їжею й водою, це не завжди дає відчуття полегшення. Тривога залишається.
Супутниками тривоги є невизначеність і невідомість. Але насправді вони завжди присутні в нашому житті, просто в небезпечні моменти загострюються. Відчуття тривоги в її здоровому проявленні і є платою за можливий вибір — лишатися чи бігти, завмирати чи потроху рухатися. Отже, зменшити сильні прояви тривоги можливо простими вправами.
Що ж робити, аби подолати це нав’язливе почуття тривожності, радять фахівці служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
1. Розганяйте тривогу тілом — рухайтесь.
Коли ми тривожимось, разом із тим поринаємо в жахливі фантазії та ілюзії. Витягти з цього може дихання та рух — вони повертають у реальність.
2. Зосереджуйтесь на «тут і зараз» і підбирайте «свої опори»: близькі люди, віра, збалансованість життя, Бог, попередні виклики, з якими вже впоралися, тощо.
Усвідомлення та привласнення особистих опор дає базове відчуття безпеки та розуміння того, що наскільки б ситуація не була складною, ви можете в ній бути, ви можете її витримувати.
Опори бувають внутрішніми та зовнішніми.
Внутрішні опори — власне тіло, зокрема фізична підготовленість і витривалість, а також власні навички, вміння, здібності, життєвий досвід. Також це можуть бути почуття, бажання, те, що дає енергію рухатись, щось робити.
Опорою у складні часи можуть стати й ваші цінності. Запитайте себе: «Що подобається мені в моєму житті? Що для мене добре, а від чого варто відмовитись?». З опорою на свої відповіді можна розробити особисту шкалу цінностей.
Зовнішні опори — це насамперед безпечні місця, власний простір у тут і тепер: квартира, дім, затишні місця на природі. Це можуть бути навіть деякі публічні місця — храм, музей, улюблений ресторан. Там, де ви почуваєтесь у безпеці.
Також це можуть бути партнерські стосунки, стосунки з друзями, родичами, дітьми, колегами, сусідами.
Тож кожна людина може знайти когось чи щось, що підтримує саме її у складні часи.
3. Фіксуйте реальну небезпеку та свої зони впливу, наприклад:
Чи правда загроза реальна?
Так, ядерна загроза реальна, бо в іншої країни-агресора є така зброя.
Я можу на це вплинути?
Ні, бо я не можу її забрати.
Що можу зробити я, щоб убезпечити себе?
Підготуватися, запастися провізією, водою, визначити алгоритм дій в екстреній ситуації тощо.
4. Вдихайте на повні груди, розправляйте плечі, міцно спирайтесь на ноги.
Німецький лікар-психіатр, психотерапевт Фредерік Перлз визначав тривогу як «збудження + зупинене дихання». Сьогодні більшість із нас дійсно забуває дихати — ніби забуває жити.
Тож найголовніше — не дозволяйте ворогові «зупиняти» ваше дихання й тримати вас у страху.
читайте також:
