Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
На півночі Херсонської області на березі Дніпра розташоване мальовниче село з милозвучною українською назвою Осокорівка. Воно відоме тим, що поблизу нього на автомобільній трасі Кривий Ріг — Берислав пролягає одна з восьми збережених до нашого часу «Катеринівських миль» — Катеринівська верста, а також розміщено артоб’єкт «Дари Херсонщини» (більш відомий як пам’ятник херсонському кавуну. — Авт.).
Тобто багато хто їде вздовж Дніпра, зупиняється, щоб зробити фото з цим пам`ятником, який, до речі, є першим та найбільшим пам’ятним знаком кавуну на території України. Об’єкт було встановлено у 1988 році на замовлення колгоспу «Україна» села Осокорівка, а в його створенні брали участь жителі цього села. Сама конструкція пам`ятника виготовлена з металу та бетону. Загальна висота становить близько 4 метрів. Висота артоб’єкта, виконаного у формі розрізаного червоного кавуна, має висоту понад 2 метри.
Ще донедавна біля самого пам`ятника був розташований російський посилений укріплений район, з якого окупанти тримали під контролем перехрестя автошляхів Дніпро — Херсон і Осокорівка — Високопілля. На початку жовтня 2022 року українські війська вибили загарбників із позицій і просунулись у південному напрямку.
Проте росіяни контролювали лише автомобільні шляхи. Село Осокорівка, яке розташоване за кілька кілометрів на схід від автотраси, з початку квітня залишалось під контролем наших Збройних Сил. Ми відтіснили звідти ворога ще 6 квітня 2022 року, і з того часу Осокорівка була форпостом на березі Дніпра, нашою точкою спротиву, яка доводила, що Херсонщина залишається українською.
Увесь цей час у селі перебували українські підрозділи, які витримали десятки ворожих обстрілів і штурмів. В Осокорівці сьогодні немає жодної вцілілої будівлі, жодного непошкодженого уламками дерева. Сюди «прилітало» все, що є на озброєнні російської армії, але село вистояло, і на початку жовтня ворога було відкинуто від села.
Північні ворота Херсонщини ми втримали, а далі з них гнатимемо ворога з нашої землі.
Фото автора
