У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
На сьогодні держава забезпечує всі умови для лікування й реабілітації українських захисників, які були визволені з полону.
Про це йшлося на брифінгу на тему «Реабілітація звільнених з полону українців», у якому взяли участь представники Міністерства оборони України, Медичних сил ЗСУ, Міністерства охорони здоров’я.
Як повідомила заступник Міністра оборони України Ганна Маляр, Україна провела 24 обміни полоненими, з полону повернули 808 людей.
— Звільнення з полону наших військовослужбовців — надзвичайно радісна подія. Ця робота триває щодня. Дуже важливо, щоб люди, які сьогодні розшукають своїх родичів та друзів, по-перше, мали чітку інформацію й знали, куди звертатися, і по-друге, розуміли, що відбувається зі звільненими полоненими, — наголосила вона.
Ганна Маляр зауважила, що ще на початку широкомасштабного вторгнення постановою Кабінету Міністрів України був створений Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
— Я хочу нагадати, що Україна виконує всі норми Женевської конвенції щодо питань поводження з військовополоненими. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими об’єднує в собі понад 10 державних установ та організацій. Діє він на базі ГУР МО України. Я нині свідомо називаю адресу приймальні: це Київ, вулиця Спаська, 37. Це важливо, бо там здійснюється приймання родичів військовополонених та безвісти зниклих, там можна отримати юридичну, психологічну допомогу та потрібну інформацію, — зауважила Ганна Маляр.
За її словами, на сьогодні Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими опрацював понад шість тисяч запитів «про статус особи». Йдеться про запити родичів, які шукають своїх зниклих безвісти рідних — захисників України. Проведено понад три тисячі консультацій телефоном, 380 особистих прийомів громадян і більше як 500 зустрічей із рідними військовополонених.
— Штаб займається не тільки пошуком та звільненням наших військовополонених, а й шукає та репатріює тіла наших захисників. Після того, як Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими здійснив свою роботу — знайшов і повернув військовослужбовця в Україну, далі постає для всіх запитання: «Що відбувається з цією людиною?». Адже зараз дуже багато організацій і людей збирають кошти на їхнє лікування, однак ви повинні розуміти, що держава повністю гарантує й забезпечує весь процес лікування й реабілітації наших захисників, — наголосила заступник Міністра оборони України.
Ганна Маляр закликала громадян, які жертвують на лікування для військових, насамперед перевіряти ті організації, які здійснюють збір коштів і ставити запитання, на яке саме лікування йде збір.
— У державі відпрацьований алгоритм медичної допомоги й реабілітації наших звільнених з полону військових. І на сьогодні держава повністю покриває всі витрати і з лікування, і з реабілітації. Це стосується навіть дуже складних випадків, які виникають і які вимагають дуже серйозного медичного втручання, — заявила вона.
Нещодавно, зі слів Ганни Маляр, вона особисто відвідала один із таких закладів, де проходять лікування наші звільнені з полону військові, і пересвідчилась, що вони перебувають у гарних умовах і в руках найкращих спеціалістів, як військових, так і цивільних.
Заступник Міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак на брифінгу розповіла, що нині в державі створено потужну мережу закладів охорони здоров’я — як цивільних, так і військових, які працюють у єдиному медичному просторі.
— Ми перебуваємо в повному контакті як із Командуванням Медичних сил ЗСУ, так і зі всіма госпіталями. Тобто поранені військовослужбовці або ті, хто повернувся з полону, можуть доставлятися в найближчі заклади охорони здоров’я з подальшим переводом до військових лікувальних закладів у більш безпечних регіонах.
За словами Ірини Микичак, у рамках урядової програми лікування поранених за кордоном МОЗ України активно співпрацює з Командуванням Медичних сил ЗСУ та Міністерством у справах ветеранів України. Ця співпраця розпочалася на рівні керівників держав, Саміту перших леді, МОЗ країн-партнерів. Нині громадян України, зокрема й військовослужбовців із мінно-вибуховими, комбінованими травмами, опіками тощо, приймають на лікування країни Європи в рамках Програми екстреного реагування Євросоюзу.
— Щотижня ми відправляємо на лікування близько 40 осіб до вісімнадцяти іноземних країн: Польща, Німеччина, Мексика, Португалія, Канада, Ізраїль тощо, — зазначила вона.
Також заступник Міністра охорони здоров’я України підкреслила, що нині за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської розвивається система надання психологічної допомоги постраждалим від російської агресії.
— Уже відпрацьовані механізми надання психологічної допомоги. Ми постійно збільшуємо кількість фахівців та обсяг надання послуг, оскільки розуміємо, що працювати з цим нам прийдеться не один рік, — зазначила Ірина Микичак.
Водночас командувачка Медичних сил ЗСУ генерал-майор медичної служби Тетяна Остащенко повідомила під час брифінгу, що на сьогодні існує єдиний медичний простір, і звільнених з полону військовослужбовців для їхнього поглибленого медичного огляду та подальшого лікування можна розмістити як у визначених закладах, так і залежно від місця обміну в будь-якому закладі Міністерства охорони здоров’я України та різних відомчих закладах.
Генерал-майор медичної служби Тетяна Остащенко зауважила, що програма лікування за кордоном є державною та не потребує збору додаткових коштів.
— Міністерство охорони здоров’я України спільно з Командуванням Медичних сил ЗСУ визначили покази, за якими людина потребує лікування за кордоном. Усе фінансує держава. Ви можете подивитися звіт Міністерства фінансів України, де чітко видно, які величезні кошти на це виділяються, — зауважила Тетяна Остащенко.
Командувачка Медичних сил ЗСУ наголосила й на тому, що військові, які повертаються з полону, обов’язково проходять поглиблений медичний огляд.
— Їх оглядають 8 спеціалістів, включаючи хірурга, терапевта та вузьких спеціалістів. Оцінюється загальний стан здоров’я, описуються травми, поранення і залежно від цього людина або відправляється на подальше лікування, або проходить військово-лікарську комісію на предмет придатності до військової служби, — зауважила Тетяна Остащенко.
Як додав заступник начальника науково-дослідного відділу супроводження заходів внутрішньої комунікації Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ полковник Володимир Пєтухов, який безпосередньо працює зараз зі звільненими з полону, згідно з нормами, які були затверджені відповідно до стандартів НАТО, військовослужбовці після полону проходять три етапи реінтеграції.
— На першому етапі — після того, як Служба безпеки України та Головне управління розвідки МО України повернули військовослужбовців, вони проходять медичне сортування. Після цього їх направляють на другий етап. Якщо немає гострих ситуацій та питань у правоохоронних органів до військовослужбовців, вони направляються в наш Центр, де з ними вже працюють медики. Військовим надають медичну допомогу з подальшим направленням на реабілітаційні заходи або лікування. Крім того, працюють психологи з підтримки та стабілізації психологічного та психічного стану військовослужбовців. Після цього ми забезпечуємо їх документами, пояснюємо соціальні права, щоб вони могли будувати свої плани на майбутнє, — сказав Володимир Пєтухов і додав, що дуже важко людям, які щойно звільнилися з полону, будувати своє майбутнє. — Вони тривалий час залежали від тиску, перебували у стані, який досить відрізняється від того, який звикли бачити у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях. З ними працюють психологи — тільки ті, хто пройшов відповідну підготовку. Ми забезпечуємо весь цей аспект послуг, пов’язаний з реінтеграцією людей. Після цього повертаємо їх до родин, до підрозділів, де вони проходять службу. Наше головне завдання — це відновлення військовослужбовців на посаді та відновлення на службі.
Фото, відео: Оксана Іванець та Світлана Кирган
