Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Від початку широкомасштабного вторгнення російських загарбників до Одеси прибули десятки тисяч громадян із тимчасово окупованих та охоплених бойовими діями районів України. Крім надання матеріальної, інформаційно-консультативної, правової допомоги, багато хто з-поміж вимушених переселенців також потребує систематичного медичного контролю, обстеження та лікування.
З цією метою на базі гуманітарних штабів усіх районів міста створені та ефективно функціонують мобільні медичні центри для внутрішньо переміщених осіб.
За словами лікарки одного з таких центрів Вікторії Кірчевої, місце їхнього базування невипадково. Адже після переїзду до Одеси та відповідної реєстрації в органах соцзахисту, насамперед саме до гуманітарних центрів й звертаються люди, аби отримати матеріальну допомогу. А наявність в них медичного персоналу сприяє посиленню якості контролю за станом здоров’я цих знедолених людей.
– Ми з медсестрою Наталією Самойленко тут працюємо позмінно із серпня місяця. В середньому впродовж дня до нас звертається близько десяти осіб. Обставини різні: комусь стало зле через підвищення артеріального тиску та рівня цукру в крові, а хтось просто бажає отримати необхідну лікарську консультацію, – розповіла пані Вікторія.
Говорячи про особливості роботи мобільних центрів, вона акцентувала увагу на тому, що загалом на такі медичні підрозділи покладається одразу декілька функцій.
– По-перше, звернувшись до нас, люди мають можливість отримати потрібну інформацію щодо розташування в місті лікувально-профілактичних й амбулаторно-поліклінічних закладів та безпосередньо в нашому кабінеті укласти Декларацію з сімейним лікарем, що надалі дає їм можливість користуватися безоплатними послугами щодо профілактики, діагностики, спостереження, лікування та реабілітації в стаціонарних й амбулаторних умовах. По-друге, на місці вимушені переселенці можуть отримати першу невідкладну допомогу та вимірити артеріальний тиск. Та, по-третє, – записатися на щеплення від COVID-19, яке ми здійснюємо тут же, в нашому центрі, щотижня…
Лікарка також розповіла, що, крім суто медичного напрямку роботи, волею долі вони намагаються ще й морально-психологічно підтримати людей, які пройшли через пекло війни. Ні, медики про жахіття, яке довелося пережити переселенцям, не перепитують, добре усвідомлюючи, в якому стресовому стані перебувають люди. Але часто-густо самі мешканці тих же Донеччини, Луганщини, Миколаївщини та Херсонщини, ставлячись до медпрацівників як до людей з доброю душею та великим серцем, розповідають їм про власні історії, сповнені трагізму, нестерпного людського болю та співчуття.
– Пригадую, як понад 80-річна бабуся розповідала, що задля того, аби залишитися живою, близько кілометру повзла під обстрілами на колінах і роздерла їх до крові. Або припадає на думку випадок, як молода жінка з Херсонщини, отримавши у нас допомогу, присіла на стілець, замислилася, та якось так приречено вимовила: «Нема в мене більше даху над головою, зруйнували мій будинок вщент…»
– Тож подібні мобільні центри дуже потрібні. Вони багатофункціональні. Тут ми, медпрацівники, перебуваємо на своєму важливому місці! – наголосила пані Вікторія.
Фото автора
