Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
На одному з найзапекліших напрямків Донеччини артилеристи окремої механізованої бригади невпинно нищать ворога з РСЗВ «Град». Воїни розповідають кореспонденту АрміяInform, що тривалий час споряджають бойову машину реактивними снарядами, нещодавно затрофеєними під Харковом.
«Дальність нашої стрільби може сягати близько 20 кілометрів. І ми били по орках їхніми ж снарядами. То були навіть осколково-фугасні снаряди, що розриваються над ціллю, спускаються зверху на ціль на парашутах», — зазначає командир артилерійської батареї Володимир, удостоєний ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Наші гармаші розповідають, що акцент у їхній роботі нині робиться на знищенні техніки та зосередженого в певних місцях особового складу противника. А на особливому місці — контрбатарейна боротьба, коли вони завдають ураження ворожій артилерії. На їхньому рахунку вже є знищені «Піони», 2С1 «Гвоздика», 2С3 «Акація». Запам’яталося їм і те, як успішно вони рознесли позиції ПВК «вагнер» одразу після прибуття найманців у зону нашого ураження.
Командир артилерійської батареї додає, що найбільше запам’ятав бій, під час якого були знищена батарея російських РСЗО «Ураган». «Гарно відпрацювали по „Ураганах“ — знищили три бойові машини окупантів. Приїхали, гарно зробили свою роботу», — зазначає військовий.
