Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
У Вінниці розпочала роботу стаціонарна виставка «Європейська площа: простір (не)пам’яті», створена фахівцями Музею Вінниці.
Експозиція розповідає про громадський простір у середмісті Вінниці, де розташоване відоме не лише вінничанам, а й гостям столиці Поділля місце пам’яті — Меморіал Слави на Європейській площі.
Головною особливістю цієї площі є перенасичення різними сенсами. Сьогодні тут постійно проводить час молодь, збираються вуличні музиканти, роблять фотосесії весільні пари, батьки гуляють із малечею. Усе відбувається так, як і задумували брати Грохольські, відомі вихідці з Вінниччини, коли у 1880-х роках закладали у цьому місці сквер.
На початку ХХ століття більшовики почали перетворювати парк на поховальну зону, яка згодом отримала громіздку назву «Меморіал борців за радянську владу, загиблих у роки Громадянської та Великої Вітчизняної війни». Проте сучасні містяни це місце сприймають як Меморіал Слави загиблим у часи Другої світової війни. Хоча насправді тут розміщені поховання не лише визволителів міста від нацистів, а й могили більшовицьких та комуністичних функціонерів різних періодів.
А у квітні 2014-го на площі встановили пам’ятний знак-тризуб загиблим Героям Небесній Сотні, у серпні 2015-го — інтерактивну стелу Героям АТО/ООС.
Саме ці етапи розвитку середмістя Вінниці і представлені в експозиції, що демонструється на першому поверсі Вежі Артинова. Головна мета її творців — розкрити правду про місце пам’яті, яке ніколи не було пов’язане винятково з подіями Другої світової війни.
— Тривалий час радянська влада, а пізніше посткомуністичні очільники Вінниці розповідали, що на Меморіалі Слави поховані герої, що звільняли місто від німецько-фашистських загарбників. Але це лише частково так. Тому насамперед ми хочемо донести правду про те, що цей Меморіал присвятили й таким «героям», які з точки зору сучасної моралі є фактично злочинцями щодо українців, — прокоментував кореспондентці АрміяInform заступник директора Музею Вінниці з виставкової роботи Євген Сафар’янс. — Тут поховані і сюди перепоховані ті, хто вбивав наших предків-селян, відбирав у них їжу, майно в 1920-30-х. Ті, хто репресував поляків, євреїв, українців і навіть росіян, які жили на Вінниччині, у 1937-38 роках.
читайте також:
Наразі доля Меморіалу Слави остаточно не вирішена. Поки що не існує єдиної думки, що з ним робити. Водночас загальні відповіді на ці питання є.
— До похованих тут людей ми однозначно маємо поставитись по-християнськи, незалежно від того, ким вони були за життя. У Вінниці є Меморіал Визволення, де спочивають майже 4,5 тисячі визволителів міста, які боролись з нацизмом. Логічно було б створити об’єднану зону пам’яті, куди у майбутньому перепоховати справжніх героїв, серед яких — представники вінницького підпілля, зокрема і Ляля Ратушна. Могили ж злочинців — нкведистів, комбєдівців тощо — мають бути перенесені з центру міста на один із міських цвинтарів, — висловив свою думку Євген.
Питання ж щодо майбутнього вигляду та призначення Європейської площі теж відкрите. Можливо, простір знову стане міським садом, яким він був станом на кінець ХІХ ст., із прогулянковими алеями, лавами, урнами, де люди ходитимуть на побачення і не відчуватимуть докорів сумління, що ходять по могилах.
— У будь-якому разі має бути вироблений консенсус щодо цього питання на рівні влади та громадськості. І лише після його досягнення можна буде розробляти ескізи зовнішнього вигляду цієї частини Вінниці на конкурсній основі.
Виставка у Вежі Артинова триватиме щонайменше до кінця року. Графік роботи: з понеділка по п’ятницю, 12:00-18:00. Вхід вільний.
Фото автора
