Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
В умовах воєнного стану повітряний простір України закритий для цивільних користувачів. Ця заборона стосується і безпілотних літальних апаратів, що є дуже доречним в умовах активного застосування ворогом БПЛА різного класу. Тож будь-який запуск в повітря дронів, які не належать до Сил оборони України, є можливим виключно за погодженням Служби безпеки України. Що ж робити цивільним користувачам, які освоїли й останніми роками успішно застосовували безпілотні літальні апарати у своїй роботі, наприклад, в аграрному секторі? Тим більше, що цивільні дрони цілком здатні допомагати вирішувати й військові завдання, бути корисними державі. Чи працюють вони нині?
Ці питання обговорили під час круглого столу на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України разом із ГО «Асоціація фахівців землеустрою України», Земельною спілкою України та ГО «Асоціація сертифікованих інженерів-геодезистів України».
Один із 80 учасників заходу, співзасновник компанії DroneUa Валерій Яковенко зауважив, що, звісно, після 24 лютого 2022 року у використанні агродронів є значні труднощі. Утім, уже наразі працює процедура отримання дозволів на польоти в умовах воєнного стану. Тож, незважаючи на війну, використання агродронів для внесення засобів захисту рослин збільшилося вдвічі, хоч у планах було збільшення в чотири рази.
— Перший досвід використання агродронів в умовах воєнного стану був дуже цікавим і повчальним, — каже Валерій. — Насамперед через те, що, коли за допомогою БПЛА в одному із агропідприємств у звільненому з-під окупації районі Київщини виконувалися роботи з розпилення хімікатів над полем лохини, тривало розмінування полів. Іншими словами, виходити на ділянки сільськогосподарською технікою було і заборонено, і небезпечно, і тут на допомогу прийшли прогресивні технології.
Голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв погодився з тим, що на деокупованих територіях в умовах забруднення вибуховими пристроями та на замінованих територіях виконувати топографо-геодезичні роботи без БПЛА складно. Тут агродрони стають єдиною можливістю досягнення мети, тож за умови отримання дозвільних документів по-справжньому виручають фахівців.
Невдовзі БПЛА стануть у пригоді і для розпізнавання пошкоджень та руйнувань об’єктів внаслідок російської військової агресії. За словами голови Всеукраїнської аеро-геодезичної асоціації Олександра Прохорчука, вже найближчим часом обласні військові адміністрації кількох областей погоджуватимуть із СБУ порядок використання дронів для виконання топографо-геодезичних робіт. Зокрема, йдеться й про технології штучного інтелекту, що допоможуть фіксувати пошкодження й ступінь руйнації.
Свою думку щодо можливості отримання дозволів на використання цивільних БПЛА висловив і завідувач кафедри землевпорядного проєктування НУБіП України Андрій Мартин.
— Із формальної точки зору польоти БПЛА на період воєнного часу заборонені, і це природно, — говорить науковець. — Утім, досвід показує, що необхідні зміни у відповідних законодавчих актах щодо використання повітряного простору БПЛА у воєнний час. Територія має бути зонована за ризиком використання повітряного простору: зона бойових дій, зона посиленого контролю і «зелена» зона. Крім того, звичайно, оператори БПЛА повинні пройти перевірку СБУ, має бути нагляд за зйомкою з боку ЗСУ чи Нацгвардії. Також треба запровадити контрольний перегляд з боку військових адміністрацій щодо обробки матеріалів, потрібно визначити, хто і як може використовувати матеріали зйомки. Крім того, профільні асоціації мають звертати увагу уряду, показувати збитки, яких зазнає економіка України через неможливість використання БПЛА.
Зі свого боку представник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Андрій Ачасов наголосив на необхідності використання БПЛА на деокупованих територіях. Зокрема, це стосується питань вивчення ступенів забруднення ґрунтів, відбудови зруйнованих будівель.
За словами доцента кафедри землевпорядного проєктування НУБіП Людмили Гунько, учасники круглого столу виробили цілу низку пропозицій щодо покращення роботи цивільних БПЛА у військовий час, що розширить їхні можливості та однозначно піде на користь державі. Головне — узгодження роботи на всіх рівнях.
