«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Днями керівництво росії ухвалило рішення про залучення представників корінних народів південного Сибіру до так званої спецоперації. Особливо бурятів та тувинців.
Більшість населення народів південного Сибіру не розуміє, чому у процентному відношенні з іншими регіонами в них найбільша кількість мобілізованих. Але насправді все дуже просто — в основі кривавої політики кремля закладено виснаження депресивних регіонів та їх обезлюднення.
Навряд чи більшість людей в Україні, ба більше, в Європейських країнах, не задумуючись дадуть правильну відповідь на запитання, де саме в росії розташовані ці країни. До того ж мало хто відповість, яка з них більша і яке там населення. І це насамперед через те, що всі зусилля російської влади протягом багатьох десятиліть мали на меті стерти національну ідентичність малих народів.
Щоб далеко не ходити і не втомлювати читача екскурсом в історичні віхи, достатньо лише поглянути на відгуки російських ЗМІ про даний суб’єкт федерації. У 2019 році Тува визнана найбіднішим регіоном росії, а за рік місто Кизил — столицю Туви − визнали найнебезпечнішим містом у рф. Йшлося про найбільшу кількість вбивств на душу населення. А населення у Туві в найкращі часи було трохи більше як 300 тисяч. росія вміє знищувати росіян своїми ж руками. Бо знищення відбувалось чітко, водночас, звісно, під час голосування практично все населення було «за путіна». В умовах сьогодення для президента рф і його зграї такий стан справ — найкращий. Йому потрібні вбивці, а в Туві вони є.
Бурятія ж за населенням утричі, а за площею удвічі більша, ніж Тува. У першому ж повідомленні про Бурятію у пошуковику ви зустрінете схожі новини. Бурятія за кількістю злочинів на душу населення, скажімо, у 2017 році опинилася на п’ятому місці. Кількість злочинів на одну тисячу осіб — 13,4. Як вже згадувалося, лідирує за цим показником Тува. На одну тисячу осіб тут скоєно понад 21 злочин. Тож, як би бункерний щур сьогодні не боявся навіть своєї тіні, малоймовірно, що в цих регіонах хтось повстане проти часткової чи тотальної мобілізації. Мешкаючи в депресивних регіонах і не маючи у мріях нічого іншого, крім, як побачити хоч раз у житті унітаз, вони посунуть в Україну. І не треба шукати інших причин, чому покидьки йдуть вбивати. У них немає ні совісті, ні честі.
І для цілковитого розуміння ситуації маю зазначити, що ще влітку радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк у себе на сторінці у твіттері повідомив, що на війні в Україні гине в десятки та сотні разів більше тувинців, бурятів і дагестанців, ніж москвичів. То що ж це інше, як не прояв навмисного етноциду. Хотілося б закликати малі народи росії — прокидатися, бо завтра їх не буде, але це вже марна справа. Вони обрали свій шлях у нікуди.
