Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
республіка білорусь після фальсифікації президентських виборів 2020 року остаточно перетворилася на сателіта кремля. Широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну 24 лютого стало можливим через використання території білорусі як військового плацдарму. Детальніше про російський вплив у білорусі та міжнародну ізоляцію країни спеціально для АрміяInform розповіла білоруський незалежний аналітик, докторантка Технічного університету Вірджинії Катерина Шматіна.
— Що ви думаєте про рівень російського впливу в білорусі?
— Я б сказала, що лукашенко залишається при владі завдяки підтримці росії. І було б неможливо уявити, щоб кремль тоді не підтримав лукашенка під час кризи 2020 року. Навряд чи він залишився б тоді при владі.
Це вкрай важливо для розуміння цієї форми білоруської залежності від кремля — до 24 лютого і зараз. По суті, лукашенко був міжнародно ізольований і вигнаний ліберальною білоруською громадою.
Крім того, Пекін залишає білоруський ринок, маючи певні економічні проєкти. Китайська міжнародна фінансова організація «Азійський банк інфраструктурних інвестицій» оголосив на початку березня про призупинення роботи в росії та білорусі. Цей банк є китайською альтернативою Світовому банку.
Офіційний Мінськ став токсичним партнером, і тому іноземці намагаються вивести свої інвестиції з країни. Наприклад, такі великі світові компанії як Amazon, Deloitte та IKEA вже повністю покинули білорусь через підтримку російського вторгнення в Україну. Це зробило лукашенка ізольованим, а головне — залежним від кремля.
— Чому білоруська армія не брала участі в широкомасштабному вторгненні росії в Україну 24 лютого, тоді як рф уже використовувала територію білорусі як військову базу?
— Ясно одне — лукашенко не міг відмовити путіну на вимогу розмістити російські війська на території білорусі та змусити їх там залишитися. Проте, зауважу, що ще кілька років тому лукашенко був проти цієї ідеї.
Інша справа, що військові експерти оцінили білоруську армію слабкою та небоєздатною. Вона недостатньо підготовлена до будь-яких наступальних дій. Є лише кілька підрозділів, які потенційно можуть бути використані для нападу на Україну.
Для росіян інфраструктура білорусі корисніша, ніж її збройні сили. Інша справа, що для лукашенка немає інтересу розпочинати якісь спільні з росіянами у військовій операції. Це не буде популярним серед білорусів. Вони не підтримають війну, не кажучи вже про те, що вони не хочуть померти на ній.
І лукашенко, я думаю, усвідомлює ще більшу свою непопулярність, коли люди почнуть повертатися додому в трунах. У травні вже з’явилася інформація про декілька похоронів білоруських контрактників, які долучилися до лав російської армії.
Сама ідея воювати з Україною не є популярною серед білоруських солдатів. Це підтверджують, зокрема, дані Головного управління розвідки Міноборони України, які говорять, що напад є малоймовірним. Хоча загрози диверсантів з білоруського боку залишаються.
Зазначу також, що російська армія робить у білорусі те, що хоче. Насамперед, з точки зору їх «спілкування» з місцевим населенням. У квітні були повідомлення Euroradio про те, що російські солдати, наприклад, ґвалтували білорусок у Мозирі.
Очевидно, що білоруси не бачать справедливості та почувають себе пригніченими. І чинять своєрідний спротив.
Наприклад, білоруський таксист у Борисові не захотів надавати послуги російським військовим. А потім записав відео та опублікував його в соцмережі. Пізніше його затримали білоруські правоохоронці зі звинуваченням в екстремізмі.
— Були повідомлення, що білоруські групи опору завдали певної шкоди залізничній системі, що призвело до деякої затримки передислокації російської армії ближче до України. Що ви можете сказати про діяльність опору в білорусі?
— Хочу сказати, що партизани були помічені на одному з нападів на програмне забезпечення білоруської залізниці. Тоді працівник залізниці мав оформити паперові квитки. Це мало вплив на країну. Це те, що помітили звичайні громадяни.
Також хочу згадати тих партизанів, яких затримували з особливою жорстокістю, хоча вони не чинили опору. Арешти були в березні у Світлогорську та у квітні в Бобруйську.
А вже в травні були внесені зміни до кримінального законодавства. По суті, була введена смертна кара — щось на зразок нібито протидії тероризму.
І цих людей, партизанів, які займалися такою діяльністю, нині можуть стратити. Нагадую, що в білорусі не було скасовано смертну кару, а влада розцінює дії «рейкових партизанів» як тероризм. Наприкінці червня було завершено розслідування 3 осіб зі Світлогорська, а їхня справа нині в суді.
— Якою є громадська думка білоруського суспільства щодо російсько-української війни?
— До і під час війни більшість білорусів не підтримували ні цю війну, ні тим паче участь білорусі у війні. Є невелика група, можливо, 10% населення, яка радше сумнівається або якось намагається виправдати дії росії.
Але знову ж таки, ви можете знайти такі настрої в кожній країні. До того ж їх атакує російська пропаганда. Але ці люди не представляють більшість суспільства.
— Майже все громадянське суспільство в білорусі знищено, а опозиція втекла в інші країни. Чи можуть західні санкції проти білорусі змінити ситуацію щодо росії?
— По-перше, санкції самі по собі, очевидно, не змінили б режим у білорусі. Було б наївно очікувати цього, але одна з ідей, що стояли за санкціями, полягала в наступному. Це не збільшить вартість ведення війни до 24 лютого — те, про що західні політики згадували, що санкції збільшать вартість утримання лукашенка в очах кремля. Поки кремль підтримує білоруський режим, давайте зробимо його токсичним для Заходу.
Ми не будемо чекати, що путін кине лукашенка, бо зараз вони в одному човні. російська агресія щодо України — це не якісь розрахунки. Я думаю, що це пов’язано з якимись хворими амбіціями та ірраціональними емоціями. Тому навряд чи будь-які розрахунки змусять путіна зупинитися прямо зараз.
Коли санкції б’ють по економіці білорусі, перш за все Китай виходить із країни. білорусі стає важче знайти інших торговельних партнерів або країни, які були б готові співпрацювати. Подивіться на Казахстан, який нещодавно заявив, що не буде шукати спільних відповідей на послаблення санкцій проти росії та білорусі.
До кризи 2020 року тривали розмови про мережі 5G з Китаю в білорусі, проєкти цифрового Шовкового шляху. Тепер усе це призупинено. Китай більше не прагне створити в білорусі парк «Великий камінь».
Хоча це був найбільший проєкт КНР з інфраструктури в білорусі, який почався ще у 2015 році. І це мав бути найбільший індустріальний парк Китаю, побудований за кордоном. Тепер інвестиції в 790 мільйонів доларів виявилися коштами, які витратили на вітер.
