Видатний український військовий і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького та лідера козацької революції 1648–1657 років Богдан Хмельницький відіграв в історії…
Символом переможного контрнаступу Сил оборони України в Харківській області став рівнораменний білий хрест, яким була позначена військова техніка ЗСУ. Здавалося б, вибір зображення є суто технічним — рівнобічний хрест можна легко і швидко намалювати білою фарбою на борту бойової броньованої машини. Однак має він також і глибокий символічний сенс, пов’язаний зі звитяжною історією українського козацтва, насамперед славетних Слобідських козацьких полків.
Справді, рівнораменний хрест часто зображувався на козацьких корогвах XVII–XVIII століть, зокрема і на прапорах Харківського та Ізюмського козацьких полків. Території саме цих двох історичних адміністративно-територіальних та військових одиниць Слобідської України визволяли на Харківщині українські бійці впродовж першої декади вересня. На харківському та ізюмському полкових знаменах бачимо такі само рівнобічні хрести, які захисники України нанесли на свою бойову техніку.
На стязі Харківського козацького полку зображено жовтий рівнобічний хрест у сяйві на зеленому тлі. Символіка сяючого хреста пов’язана зі знаменитою легендою про явлення святого переможного хреста давньоримському імператору Костянтину І Великому (306–337). Імператорський біограф єпископ Євсевій Кесарійський повідомляє, що напередодні битви біля Мульвійського мосту неподалік Рима 28 жовтня 312 року правитель мав видіння хреста в сяйві з написом грецькою мовою: «Ἐν Τούτῳ Νίκα». Латиною ці слова зазвичай перекладають «In hoc signo vinces», тобто «Із цим знаком переможеш». Усталеним варіантом перекладу грецького вислову українською мовою стало словосполучення «сим побіди́ш» («цим переможеш»), яке походить від церковнослов’янського «си́мъ побѣди́ши».
Спочатку імператор не міг зрозуміти сенсу побаченого, аж доки уві сні йому не явився Ісус Христос, який пояснив значення видіння. Син Божий повідомив, що знак сяючого хреста Костянтин має використати проти своїх ворогів і саме це дозволить йому здобути перемогу. Правитель наказав виготовити штандарт із зображенням хреста і зрештою дійсно здобув перемогу над своїм суперником Максенцієм.
Відтоді зображення рівнораменного хреста в сяйві стало символом перемоги, дарованої Господом. На прапорі Харківського козацького полку це значення додатково підсилене зображенням двох янголів, які летять над хрестом і сурмлять у сурми, провіщаючи перемогу. У руках над хрестом вони тримають лавровий вінець, який також є символом перемоги, слави і миру.
Рівнобічний чотирикутний жовтий хрест на вишневому тлі зображено і на полковому прапорі Ізюмської сотні. У його центрі — парсуна Ісуса Христа, який провіщає перемогу.
Були хрести і на прапорах козацьких сотень обох полків, зокрема і тих сучасних міст та великих сіл, звільнення яких стало знаковою подією під час українського контрнаступу першої декади вересня. Наприклад, прапор Балаклійської сотні Ізюмського полку мав на лицевому боці червоний хрест на жовтому тлі, увінчаний короною і блакитними лаврами. На зворотному боці балаклійського сотенного прапора також було зображено червоний хрест, але вже на білому тлі.
Аж два хрести маємо і на знамені Липецької сотні Харківського полку. На лицевому боці липецького прапора було зображено св. Георгія, який твердо стоїть на землі з хрестом у правій руці і списом у лівій. На звороті ж липецького сотенного стягу зображували великомученика Дмитра, який тримає в лівій руці хрест, а у правій — спис, яким простромлює змія.
Як бачимо, вибір рівнораменного хреста як символу українського контрнаступу на Харківщині виявився напрочуд вдалим. Він пов’язаний не лише з християнською символікою й українською козацькою традицією, але й міцно вкорінений у суто місцевий слобожанський контекст історії Слобідських козацьких полків.
