Дата обрана на честь пам’яті військового кореспондента Дмитра Лабуткіна, який у цей день загинув під час бойових дій на сході України у 2015 році. День…
У Києві на локації Beletage виступав Народний артист України та головний вусань країни Павло Зібров. У його виконанні лунали безсмертні хіти й нові музичні твори, написані уже під час війни з росією.
У благочинному концерті, кошти від якого підуть на Збройні Сили України, також взяли участь співавтори композитора й співака: Герой України, Народний артист України поет-пісняр Юрій Рибчинський; Народний артист України поет, а нині військовослужбовець ЗСУ Петро Мага; співаки Андрій Іщенко, Анна Трінчер і НІжНА.
Від початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну співак активно підтримує нашу армію, виступає у військових частинах і шпиталях, бере участь у благодійних проєктах і концертах як в Україні, так і закордоном. Відразу після аншлагу Павло Зібров погодився дати коментар для АрміяInform.
− Павле Миколайовичу, щиро вітаю! Яка мета благодійного концерту, що сьогодні відбувся? Куди спрямовуватимуться кошти?
− Сьогодні відбувся дуже душевний теплий вечір. Лунали як і актуальні пісні воєнного часу, так і безсмертні хіти. Я щиро радий отримати заряд позитивних емоцій та поділитися ними.
Кожен, хто придбав квиток, зробив дві гарні справи — відпочив душею, переключився на деякий час, зарядився світлими добрими емоціями та допоміг − зробив великий внесок у наші ЗСУ. Кошти з продажу квитків ми спрямовуємо у військову частину, де служать мої добрі знайомі на закупівлю дрона та тепловізора, щоб якнайшвидше розбити ворога вщент.
− У яких інших концертах, благочинних заходах Ви брали участь від початку широкомасштабної війни?
− Від початку вторгнення я долучався до всіх телемарафонів як онлайн, так і живих виступів.
Також з квітня місяця робили благодійні концерти в Іспанії. Це були камерні зали, але людей приходило багато, і кожен робив свою пожертву. Тоді ми відправляли ці кошти до благодійного фонду Марії Маги «Будемо жити».
У червні місяці був радий долучитися зі своїми колегами — Іво Бобулом, Оксаною Білозір, Альошою та Петром Магою до найбільшого фестивалю української культури «Союзівка» у США, який об’єднав усіх українців Америки!
На фестивалі щороку збирають кошти для допомоги ініціативам, пов’язаним із Україною. Цьогоріч збирали для наших українських шпиталів, а саме: на апарати зовнішньої фіксації кісток та вакуумні машини для загоювання ран для поранених військових та цивільних, які постраждали внаслідок війни.
У перший день на Гала-вечері вдалося зібрати понад 30.000$, мій лот- селфі та диск із автографом забрали з молотка за 2000$ прекрасні дами. На другий день фестивалю, куди завітало більш ніж 6000 гостей, вдалося зібрати понад 120.000$. Організатори вже закупили та передали апарати до шпиталів Києва, Харкова, Миколаєва, Вінниці, Житомира, Чернігова та інших міст.
Також концерти для наших військових, медиків, волонтерів на території України — постійні. Один з останніх виступів — у метро в Києві, організованим Офісом Президента.
− Чи доводилося Вам виступати перед військовослужбовцями ЗСУ, Національної гвардії, інших збройних формувань, що боронять нашу Батьківщину від рашистських окупантів?
− Безумовно! До наших хлопців та дівчат їздимо по декілька разів на тиждень. Це абсолютно різні збройні угрупування, в різних куточках України − Київ, Житомир, Чернігів, Кривий Ріг та інші міста.
− Як бійці реагують на Ваші виступи? Як би Ви їх охарактеризували як слухацьку аудиторію?
− Насамперед було важко звикнути до нової аудиторії, до нових реалій. Я частіше за все співаю пісні про кохання для нашої прекрасної половини − любих жінок, а тут зовсім інша аудиторія та зовсім інші пісні потрібні. Тож співаю свої патріотичні пісні, які вселяють віру, підіймають бойовий дух, налаштовують на Перемогу! Хлопці завжди підспівують, навіть пританцьовують, разом фотографуємося та спілкуємося. Це зовсім інша аудиторія, але вона сильна, справжня козацька, і я дуже щасливий співати для наших воїнів, захисників, які боронять нашу землю від рашистських окупантів.
− Ваша спільна з Петром Магою пісня «Я так хочу додому» дуже щемлива, її не можливо слухати без сліз. Як вона народилася? Хто став автором ідеї й монтажу відеокліпу на цей твір?
− Коли ми були з моєю Маринкою в Іспанії з концертами, то спілкувались дуже багато з українцями. Де б ми не зустрічали: на вулиці, концерті, в супермаркеті — у всіх на устах тільки одна фраза: «Я так хочу додому».
Я передзвонив своєму кумові та співатору, поету-пісняру Петру Мазі з пропозицією написати таку пісню. Моя Маринка виписала тези, які б вона хотіла почути в пісні, і через декілька днів Петро надіслав вірші. Волонтери допомогли нам дістати інструмент, і я одразу приступив писати музику. Мав чотири варіанти, а на сімейних зборах вирішили, який найкраще звучить. Далі запис голосу: знайшов у Іспанії звукорежисера, який давно вже там працює, наш українець, і вдома вночі, щоб була повна тиша, але щоб не розбудити сусідів, − писав вокал. Після того скинув усе своєму аранжувальнику в Київ.
Паралельно з цим моя Діана, яка працює в мене піар-менеджером, збирала та монтувала хроніку подій для кліпу. Загалом це був довгий шлях, до пісні, яка чіпляє душу та стала гімном для кожного, хто покинув через війну свої домівки.
− Які Ваші подальші творчі плани?
− Нині пишу дві нові пісні з моїми співавторами — Петром Магою та Юрієм Рибчинським. Це дві різні за настроєм пісні на воєнну патріотичну тематику з глибоким змістом для підняття бойового духу!
Також плануємо гастролі закордоном, щоб зібрати кошти на потреби армії та підтримати наших переселенців.
− Побажайте щось хлопцям і дівчатам у військових одностроях…
− Дорогі наші воїни, наші герої, Захисники та Захисниці, я бажаю вам повернутися додому живими здоровими з Перемогою до своїх батьків та дітей. Козацького здоров’я, міцного бойового духу, впевненості й віри в себе та в нашу Перемогу!
− Обов’язково переможемо! Дякую, що запросили на цей чудовий концерт і погодилися на інтерв’ю для Інформаційного агентства Міністерства оборони України!
