«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
В анналах російської влади народили черговий документ, який показує, як саме, на думку кремлівського фюрера, мають сприймати росію в інших країнах. Ідеться про «концепцію гуманітарної політики російської федерації за кордоном», яку кремлівський фюрер підписав 5 вересня. Коли аналізуєш цей документ, не розумієш, чи це черговий припадок цинізму, чи новини з паралельної реальності, в якій перебуває політичний істеблішмент росії.
З цієї концепції випливає, що національними інтересами рф у гуманітарній сфері за кордоном є: «захист традиційних російських духовно-моральних цінностей; ознайомлення світової громадськості з історичною та культурною спадщиною багатонаціонального народу рф та її досягненнями; взаємозбагачення культур народів рф та іноземних держав, у тому числі підвищення доступності російського та світового культурного надбання; розвиток міжнародного гуманітарного співробітництва на справедливій, взаємній, відкритій та недискримінаційній основі».
Йдеться тут і про завдання гуманітарної політики росії за кордоном. Тут перераховується все, чого по суті немає в сучасній путінській росії. А саме: «формування уявлення про росію як про державу, яка дбайливо зберігає свою багату історію та культурну спадщину, традиційні духовно-моральні цінності й у якій динамічно розвивається соціально-культурне життя в умовах свободи літературного, художнього та інших видів творчості, плюралізму думок, відсутності цензурних обмежень». Особливо цікаво про «плюралізм думок та відсутності цензурних обмежень» у країні, де нині заблоковано більше як 7000 сайтів та заведено сотні кримінальних справ саме за відмінну від офіційної точку зору.
Звісно, згадали в концепції і про «русскій мір». Слова «захист, збереження і просування традицій та ідеалів, властивих «русскому міру» сприймаються як відверті погрози світові.
Визначені в документі й основні партнери сучасної росії. Так, пріоритетним завданням у концепції названо «поглиблення двосторонньої співпраці у галузі культури, науки, освіти, молодіжної політики, спорту, туризму з державами на пострадянському просторі: з державами — учасницями СНД, з Республікою Абхазія, Республікою Південна Осетія, «Донецькою Народною Республікою» та «Луганською Народною Республікою».
Є в концепції й досить прозорий натяк на те, які країни можуть опинитися в «зоні спецоперації». Адже наголошується, що під час розвитку гуманітарних і культурних зв’язків із балтійськими державами, а також із Молдовою та Грузією слід враховувати питання дотримання прав російськомовного населення в цих державах.
Не обійшлося й без традиційного «побєдобєсія». У документі наголошується на необхідності «проводити активну роботу з метою припинення спроб низки країн переписати історію Другої світової війни та Великої Вітчизняної війни, применшити роль радянського народу у Великій Перемозі».
І наостанок — просто квінтесенція цинізму. Концепція визначає засади політики росії за кордоном. Виявляється росфедерація «віддана принципам рівності, справедливості, невтручання у внутрішні справи інших держав», а також «визнає національну й культурну ідентичність, традиційні духовно-моральні цінності найбільшими досягненнями людства й бачить їх основою для подальшого розвитку людської цивілізації».
Відтепер стає не зовсім зрозуміло, повномасштабне вторгнення путінських орд в Україну є «невтручанням у внутрішні справи інших держав» чи «просування традицій та ідеалів, властивих «русскому міру»? І як вбивства мирних українців, мародерства та зґвалтування сприяють «формуванню уявлення про росію як про державу, яка дбайливо зберігає свою багату історію та культурну спадщину» та «взаємозбагачення культур народів рф та іноземних держав». Зрозуміло одне: росія, як незрозуміле державне формування з краденою назвою, політика якої заснована на цинізмі та брехні, має бути ізольована й нейтралізована. Інакше зараза «русского міра», замішана на «побєдобєсії», стане загрозою всьому світу.
