І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
У 7-й місяць війни з Україною росія увійшла з новою метою. За словами путіна, це «ліквідація антиросійського анклаву, який утворюється на території України».
НАСПРАВДІ це вже дев’ята офіційно озвучена керівництвом рф мета війни з Україною.
Так, 24 лютого путін заявив: «мета — захист людей, які 8 років піддаються геноциду з боку київського режиму. І для цього ми прагнутимемо демілітаризації та денацифікації України».
1 березня: «головне — захистити росію від військової загрози з боку країн Заходу», — шойгу.
18 березня: «покласти край геноциду — головна мета «спецоперації» в Україні», — путін.
29 березня: «забрати Київ», — кадиров.
3 квітня: «порятунок республік та відновлення їхньої державності в межах 2014 року», — пєсков.
22 квітня: «контроль над півднем України — вихід на придністров’я, де є факти утиску російськомовного населення», — міннекаєв.
13 червня: «російські сили під час «спецоперації» в Україні прагнуть захистити «днр» та «лнр», — пєсков.
26 серпня: «спеціальна військова операція в Україні проводиться з метою недопущення третьої світової війни», — медвєдєв.
2 вересня: «на території сьогоднішньої України почали створювати антиросійський анклав, який загрожує нашій країні», — путін.
Тож залишилось дочекатись ювілейної десятої мети війни!
Фактично, за цей час вже майже вийшли зі вжитку терміни «денацифікація» та «демілітаризація». Перший — через те, що його важко вимовити, не те щоб пояснити. Другий — через величезну допомогу Україні країн антипутінської коаліції, ресурси яких набагато більші за російські.
Справжню мету війни — захопити/знищити Україну путін озвучити не може, тому періодично вигадуються нові цілі.
Тепер у перекладі на нормальну мову це звучить так: «ядерна держава росія з «другою армією світу», «цирконами» та «сарматами» боїться якогось анклаву з нацистів і наркоманів».
Не здивуємось, якщо через певний час метою «спецоперації» буде названо «захист росії від розпаду на декілька своїх «анклавів». Тим більше, що тезу про «анклав» путін сказав саме у калінінграді (колишній Кенігсберг), який жодного (навіть історичного) стосунку до «континентальної росії» не мав до 1945 року.
Отже, досвід з освоєння «нових територій» у росії великий, а ось із їхнім утриманням — проблеми. І це довела червнева «блокада калінінграда», яку без особливих проблем влаштувала Литва.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
