Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Наші хоробрі воїни показали, що вони здатні творити дива на полі бою, день у день знищуючи ворога, який зазіхнув на Україну. А щоб вони могли давати гідну відсіч окупанту, необхідне належне матеріально-технічне та продовольче забезпечення — у потрібних місцях і в потрібний час.
Начальник господарчого відділення одного з підрозділів повітряного командування «Південь» штаб-сержант Ірина одна з тих, хто добре розуміє: якщо не забезпечувати військових необхідними ресурсами на полі бою, успіху не буде.
— Моя робота полягає в тому, аби забезпечити військових усім необхідним: починаючи від продуктів та води, закінчуючи запчастинами, мастилом, технікою та іншим, — пояснює Ірина. — Наш підрозділ із 2014 року постійно виконував завдання в АТО/ООС, тому маємо досвід налагоджувати роботу швидко та якісно. Звісно, з початком широкомасштабного вторгнення логістична складова значно ускладнилася, але, як і раніше, попри всі загрози, для мене вкрай важливо, щоб наші воїни могли воювати і при цьому не відволікалися на вирішення побутових проблем. Адже перемога на полі бою — не лише зброя, а й належне забезпечення.
Штаб-сержант впевнена, що не існує завдань, яких не можна виконати. Головне — правильний підхід та чіткий алгоритм, якому треба слідувати. Так було і 24 лютого 2022 року.
— Нас зібрали за тривогою і я побачила, що не було жодної паніки. Переживання — так, але ні метушні, ні страху. Ми всі були готові виконувати завдання за призначенням, незважаючи на реальні ризики. Я з підлеглими одразу вирушила в парк готувати техніку до виїзду, — пригадує військова.
До слова, підлеглі, яких з початком широкомасштабного вторгнення стало в рази більше, неабияк поважають свого штаб-сержанта, адже Ірина, окрім того, що має за плечима 27 років служби в армії на різних посадах, ще й вічний оптиміст, який вміє заряджати своєю позитивною енергетикою. Навіть у найважчі моменти в неї залишається усмішка на вустах.
— З особовим складом завжди працювати важче, ніж з технікою, — з усмішкою каже жінка. — Усі ми люди — у кожного свій характер, проблеми, сподівання. Але я звикла за роки служби не лише слухати, а й чути підлеглих. І, як показує досвід, саме це мені допомагає швидко мобілізувати їх на виконання завдань. А ще завжди легше працювати в колективі однодумців. У нас це — виключно патріоти, які щиро вірять у якнайшвидшу перемогу.
Штаб-сержант Ірина понад усе на світі цінує життя. Тому завжди робить свою роботу не на 100, а на 200%, адже можна лише уявити, що буде, якщо раптом у відповідальний момент на полі бою її побратими залишаться без техніки чи палива.
— З таким настроєм ворогам нас не зламати і не налякати. Це стало зрозуміло ще в перші місяці збройної агресії. Важливо й на далі виступати єдиним фронтом і не загубити таких притаманних українцям терпіння та доброти. А ось усе наболіле, лють, зневагу, агресію не варто впускати у своє життя, їх треба направити на боротьбу з окупантами, які безпринципно прийшли до нас додому і роблять спроби навести тут свої порядки. Цього ніколи не буде, — впевнена військова.
Фото Алли Рядинської
