Він чітко усвідомлював характер та наслідки своїх дій, скерованих на підрив боєздатності частин та підрозділів Сил оборони України. Суд засудив громадянина України до 5 років…
Після повномасштабного вторгнення росії Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій працює в активному режимі. У цьому фаховому закладі панує дружня атмосфера, до кожного відвідувача ставляться по сімейному тепло та з розумінням. У Центрі учасники бойових дій та члени їхніх сімей можуть отримати консультації про пільги і соціальні гарантії, юридичні консультації, психологічну допомогу.
Заклад уже працює близько семи років і був першим із центрів такого формату в Україні. За цей час до фахівців центру звернулися за допомогою тисячі львів’ян, які захищали нашу країну на війні або й досі продовжують боронити Україну від агресора, а також члени їхніх сімей, родини загиблих українських героїв.
— Центр був створений у 2015 році в рамках міської Комплексної програми підтримки учасників АТО/ООС та членів їхніх сімей, постраждалих учасників Революції Гідності та членів їхніх сімей, членів сімей Героїв Небесної Сотні та деяких інших осіб — мешканців Львівської міської територіальної громади,— розповідає його очільниця Світлана Ткачук. — Подібні заклади в інших областях почали відкриватися дещо пізніше. Переважно це центри, які працюють більше на громадських засадах, а на наш центр виділяються кошти з міського бюджету в рамках вищезгаданої програми. Завдяки цьому ми, мабуть, єдине місто в Україні, яке надавало додаткову фінансову допомогу до державних гарантій. Так, наприклад, була програма для учасників АТО «Сто тисяч учасникам бойових дій мешканцям Львова». Тепер, зважаючи на військовий стан, деякі програми призупинені через недостатнє фінансування, а також через те, що багато людей, які були в комісіях, нині воюють.
Водночас, незважаючи на певні труднощі з фінансуванням, з травня нам вдалось запустити програму оздоровлення дітей у Львові, яка функціонує з 2015 року. Для отримання одноразової матеріальної допомоги один із батьків дитини (дітей) або уповноважений представник (опікун тощо) подає до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій заяву за встановленою формою. Останнім днем подання заяви про надання одноразової матеріальної допомоги є 29 вересня 2022 року.
Пані Світлана підкреслила, що нині зріс запит на психологічні консультації. Це і психологічне відновлення після різних травм, а також робота з членами сімей, у яких хтось наразі воює на передовій, або ж, на жаль, загинув… та і загалом війна спричиняє сильний душевний біль багатьом людям.
Також керівник центру розповіла про налагодження співпраці з міністерством ветеранів, з яким нещодавно якраз було проведено одну з перших нарад у режимі онлайн. Відтак у центрі можна отримати багато корисної інформації. У структурі закладу є відділ психологічної допомоги, де також надаються реабілітаційні послуги. Цей відділ був сформований на основі волонтерської організації Центр допомоги ветеранам АТО «ФЕНІКС».
До центру можна звернутися і за юридичною консультацією
Кореспонденту АрміяInform вдалося дізнатися в юриста пані Наталі, з яких питань найчастіше звертаються до них, а також механізм надання юридичної консультації.
— Здебільшого запитання стосовно того, як правильно оформити документи, якщо так склались сімейні обставини, і потрібно прибути додому. Також звертаються члени сімей за інформацією і про те, як правильно оформити документи на отримання гарантованих виплат. Нині є випадки, коли звертаються члени родин за роз’ясненням, як діяти, якщо рідні опинились у полоні чи пропали безвісти. Я надаю первинну консультацію (готую документи, скеровую в потрібні інстанції).
Пані Наталія розповіла, що більшість працівників установи є або членами родин захисників України, або колишні військовослужбовці — учасники АТО/ООС, дехто з родин загиблих героїв.
— Нині в нас суто жіночий колектив, ми залишилися тримати тил тут, поки наші хлопці захищають країну на передовій. З першого дня повномасштабного вторгнення вони поїхали на фронт. Зокрема, це Андрій Коляса, фахівець з соціальної роботи і Євген Парвасюк, заступник керівника, Юрій Кіт, який нині служить у 80-й бригаді та Андрій Посікіра — медик у 103-й бригаді.Тому ми як ніхто розуміємо та допомагаємо усім, хто до нас звертається, — каже пані Наталя.
Щодо психологічної підтримки українців
Як уже зазначалося, після повномасштабного вторгнення рф в Україні збільшилась кількість людей, зокрема, учасників бойових дій та членів їхніх сімей, котрі потребують психологічної допомоги. Фаховий психолог, монахиня сестра Анісія, у якої не лише є чималий досвід психолога, а й військовослужбовиці, часто надає психологічну допомогу в бойових частинах. Розповіла, з яким проблемами до неї звертаються найчастіше:
— Спільною рисою усіх історій є те, що після участі в бойових діях військові нерідко відчувають емоційне перенавантаження, мають психологічну травматизацію. Адже війна так чи інакше чинить вплив на психіку. Часто людина не може сама з цим впоратися. Таких людей чимало і нині, і з 2014 року з деким необхідно вести тривалу роботу, буває роками. Симптоми зазвичай однакові — це кошмари, флеш-беки, після повернення взагалі несприйняття нікого, навіть рідних, у таких випадках людина повністю ізольовується чи починає зловживати алкоголем. Це все людину може настільки виснажувати, що можуть з’являтися навіть суїцидальні думки. У складних випадках, окрім психотерапії, потрібний медикаментозний супровід під наглядом спеціалістів.
— Я маю досвід роботи у психіатричній лікарні, тому бачу успішні результати. Однак нерідко військові, маючи певні стереотипи щодо того, хто такий психолог, бояться пройти необхідний курс лікування. Однак ті, хто вже пролікувався і відчув полегшення свого стану, рекомендують своїм побратимам, які цього потребують, звернутися до нас, — каже пані Анісія.
Заняття у групах — можливість почути найбільш близьку для себе можливість впоратися з болем
Кожен із фахівців центру має свою особливу історію, ще один уже добре знаний психолог та психотерапевт Марина Манєвська — мати загиблого воїна АТО, у 2014-му. Тому вона є прикладом і порадницею для багатьох, хто втратив найдорожче, як попри біль, можна жити далі та допомагати іншим.
— З власного досвіду я знаю, як із цим жити. Проводжу групові заняття підтримки матерів військовослужбовців. Чому саме група, чому не індивідуальні консультації? Група — це досвід тих людей, які його проживають, тут ніхто не дає порад і підказок, жінки діляться одна з одною своїми переживаннями і своїм рішенням. Кожна обирає для себе, який саме досвід може бути корисним для неї.
Але Марина також підкреслює, що досі бачить деяку необізнаність українців саме з роботою психологічних груп, а також упередженість щодо допомоги психолога чи психотерапевта.
— Я нерідко працюю з сімейними парами військовослужбовців і бачу, що наразі почастішали проблеми в родині, виховання дітей, до нас нерідко приходять члени їхніх родин — матері, дружини, діти, брат чи сестра. Людина звертається, я даю поради, пояснення поведінки, а людина обирає для себе шлях вирішення проблеми. Я всім пропоную терапію, бо сама давно в ній і на собі бачу результати. Після такого досвіду війни кожному треба до психолога, до нас, на жаль, звертаються не всі, а подеколи дещо запізно.
Невелика, але ефективна команда Центру є унікальною. Такі центри варто створювати в кожному регіоні України. Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій — їхня самовіддана та кропітка праця, спрямована на допомогу не лише нашим воїнам, але й суспільству в цілому, для його об’єднання та взаємодопомоги.
