«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Перше слово назви цієї статті російською мовою звучить набагато влучніше. «Споживання» російською — «потребление». Відповідно, споживацтво — це… Саме споживацтво насправді є головною, а можливо, навіть єдиною справжньою цінністю російських «лібералів».
Лакмусовою смужкою перевірки російських «лібералів» на справжні цінності стала їхня реакція на пропозицію позбавити росіян віз для в’їзду до країн Європи. Обуренню досі немає меж! Не може бути колективної вини, наполягають російські «ліберали». Ми не нападали на Україну й не бомбили Маріуполь, заявляють вони, тому ми не винні!
Однак, говорячи так, російські «ліберали» свідомо не розрізняють колективну вину й колективну відповідальність. Вони не винні, але відповідальні, хоча й не хочуть брати на себе свою частку відповідальності за те, що чинить їхня держава, їхнє вище військово-політичне керівництво в Україні, в росії й у всьому світі. Не нести ні за що жодної відповідальності — ось головне прагнення російських «лібералів».
Російські «ліберали» жили так все своє життя від кінця 1990-х років. У росії фальсифікують вибори? «Та яке мені діло, у мене нова модель айфона в руках, а сама я в Парижі! На російські ж вибори я взагалі не ходжу, все одно все вирішать без мене. Я за це не відповідаю». Безвідповідальність — саме таким був головний життєвий принцип російських «лібералів» останні приблизно чверть століття.
Головною ж цінністю російських «лібералів» стало споживацтво. Тільки тоді, коли виникла загроза його втратити, «ліберали» заголосили про порушення прав людини. Обмеження прав на вʼїзд до Європи вони сприйняли як справжню катастрофу, що руйнує ввесь їхній затишний споживацький світ.
Особливо вражають претензії й вимоги російських «лібералів» до світу. «Забезпечте нам умови для виїзду з росії, комфортне життя на Заході, високооплачувану роботу — і тоді ми підтримаємо світ у боротьбі проти диктаторського режиму путіна», — вимагають вони. «В іншому ж разі ми будемо змушені підтримувати путінський режим і працювати на нього!» — майже відкрито погрожують російські «ліберали», розкриваючи своє істинне прагнення — продовжувати споживацтво за будь-яких умов і будь-якою ціною.
Опцію «боротися проти режиму» зсередини країни й жертвуючи собою російські «ліберали» навіть не розглядають — це надто складно, це надто небезпечно, це надто нерозумно. І головне — це суперечить їхній головній, а можливо, і єдиній цінності — споживацтву. Заради споживацтва російські «ліберали» добровільно відмовилися від усіх громадянських прав і свобод, участі в громадсько-політичному житті, відповідальності за власну країну. Саме своїм споживацтвом вони дозволили російській федерації дійти до того стану, в якому вона перебуває нині.
Нині, коли споживацтву російських «лібералів» загрожують санкції, вони готові підтримати будь-кого, хто це споживацтво їм забезпечить. Якщо це будуть демократичні Україна, ЄС чи США — чудово. Але й тоталітарна путінська росія їх також цілком влаштує — аби тільки споживацтво для їхнього вузького кола збереглося на попередньому рівні. Російських «лібералів» не хвилює ніщо, крім власного споживацтва.
