Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
Ці рядки з пісні відомого поета, музиканта і водночас сержанта Збройних Сил України Андрія Антоненка, яка є неофіційним гімном Сил спеціальних операцій ЗСУ, найкраще відображають специфіку роду військ, діяльність якого завжди вкрита завісою таємності, і навіть після загибелі воїна ССО найчастіше не підлягають розголошенню деталі його подвигу та подробиці біографії.
Утім, і ті крихти інформації, що просочуються у відкриті джерела, — викликають щиру повагу і захоплення.
Днями, 29 липня, під час робочої поїздки до Одеської області Президент України Володимир Зеленський зустрівся з військовослужбовцями ССО, щоб привітати їх із професійним святом і вручити державні нагороди. Проте перед тим, як вручити бойові ордени бійцям у сірих беретах, яких фото- та відеокамери знімали виключно «зі спини», Верховний Головнокомандувач ЗСУ вручив найвищу нагороду України — орден «Золота Зірка» — вдові, маленькому сину та батькам полеглого в бою Героя України підполковника Олександра Капічуна. Присутні вшанували пам’ять офіцера і всіх загиблих колег хвилиною мовчання…
Олександр Капічун народився 7 грудня 1986 року. 2009-го закінчив Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова, отримавши диплом із відзнакою та золоту медаль. Військову спеціальність фахівця з радіоелектроніки, яку він здобув, переважно вважають «інтелігентною», проте високі фізичні та моральні якості допомогли йому стати спецпризначенцем, а згодом — офіцером створених 2016 року Сил спеціальних операцій ЗСУ. На момент початку повномасштабної агресії рашистів проти України 35-річний офіцер був уже підполковником — цей факт яскраво свідчить про його талант та бойовий досвід.
Близько 10:00 27 лютого 2022 року група спеціального призначення під командуванням підполковника Капічуна отримала завдання з ведення розвідки та знищення противника, у разі його виявлення. Під час виконання завдання на околиці одного з населених пунктів Київської області було виявлено рух величезної колони окупантів з понад сотні машин.
Командир групи вирішив завдати рашистам раптового удару. Спалахнув бій, під час якого завдяки злагодженим діям спецпризначенців було знищено близько п’яти одиниць ворожої техніки та значну кількість живої сили, а головне — атакована колона припинила наступ на Київ, а інші частини ворога залишилися без своєчасного підкріплення.
За планом атаки, Олександр Валерійович мав виходити з бою останнім, прикриваючи відхід підлеглих, але внаслідок шквального ворожого обстрілу він зазнав смертельних поранень. Бойові побратими, вірні неписаному кодексу честі спецназу, винесли з поля бою тіло свого командира…
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 94/2022 від 2 березня 2022 року підполковнику Капічуну Олександру Валерійовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна слава полеглим Героям!
