Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Співачка та волонтерка Христина Панасюк неодноразово ставала героїнею публікацій кореспондентів АрміяInform. Її запальна й мотиваційна вдача та творчість допомагають воякам на фронті та в тилу. А самі пісні присвячені героям російсько-української війни, їхнім близьким і побратимам-волонтерам.
Цього разу ми супроводжували Христину під час її творчої зустрічі з пораненими вояками, які проходять лікування в одному з реабілітаційних центрів на Львівщині. Військовослужбовці оговтуються після важких травм та втрати кінцівок. Вчаться заново жити й відчувати себе в соціумі. Багато хто має етап підготовки до подальшого протезування. А окремі пацієнти готуються після того, як отримають штучну кінцівку, повернутися на фронт до своїх побратимів.
Христина Панасюк не розлучається з гітарою. Шестиструнний інструмент — це її зброя. А вірші й пісні — боєприпаси.
— Після 24 лютого мої творчі й волонтерські поїздки збігаються. Я намагаюся привозити щось корисне та співати для наших вояків там, де гаряче. Нещодавно була на Харківщині, — розповідає Христина. — Ну а сьогодні вирішила завітати до реабілітаційного центру. Поспілкуватися з пораненими. Бо це їм потрібно.
Зі слів співачки, кожен такий візит — це і серйозне випробування для неї. Привід для натхнення та захоплення мужністю наших воїнів.
— Я не можу передати словами, наскільки ці люди сповнені гідності й сили. Приклад для нас усіх. Навіть попри поранення вони не втрачають того бійцівського духу. Виконуючи свої пісні, я дивилася в зал. І хлопець без однієї руки плескав по коліні, підспівуючи й закликаючи своїх побратимів вітати наш концерт, — говорить вона.
Христина вважає, що для людей мистецтва нині дуже важливо підтримувати воїнів. Показувати, що суспільство цінує й поважає їхній подвиг. А для поранених — це додатковий стимул здійматися на ноги, одужувати й повертатися до життя.
— Хочеться вірити, що цей невеликий концерт, який сьогодні відбувся, хлопці сприймуть як терапію і він допоможе їм швидше одужати, — сподівається волонтерка.
Фото та відео автора.
