Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Після розповіді про польські самохідні гармати «Краб» ми поцікавилися, як ними управляють у складі підрозділу. Виявляється, для управління самохідною артилерійською батареєю САУ «Краб» існує ще й командирська машина. Вона начебто зроблена з переобладнаної МТ-ЛБ(У), але це переобладнання було настільки докорінним, що, власне, стару радянську «мотолигу» в ній розпізнати важко. І двигун, і решта агрегатів тут замінені — коробка передач автоматична, встановлена сучасна радіостанція, що дозволяє постійно бути на зв’язку з рештою машин. Змінилися навіть гусениці — тут додано гумові накладки чи ґрунтозачепи для пересування по сипучих поверхнях. Ось що каже про свою «кашеемку» комбат.
— Крім самих самохідних артилерійських установок, ми отримали командирську машину управління, на яку зав’язуються всі 6 САУ батареї, — говорить командир самохідної артбатареї Сергій. — Таких командирських машин у мене дві, тому ми можемо діяти у складі взводів. Від початку нашого приїзду до району виконання завдань за призначенням я працюю з одним взводом, а командир взводу — старший офіцер батареї — з іншим. Діємо на окремих напрямках, виконуємо вогневі завдання самостійно. Нині вже працюємо у складі батареї, тож маємо можливість підміняти один одного.
Машина дає батареї змогу переміщуватися до визначеного району: комбат може перебувати окремо, а гармати пересуваються при цьому до вказаних точок як самостійно, так і у складі підрозділу. Ці цілевказівки передаються по радіостанції або голосом, або за допомогою СМС-повідомлень. У комп’ютері кожного з командирів гармат є карта, тож, отримавши напрямок або «точку», вони бачать, куди їм необхідно переміститися. Це спрощує виконання бойових завдань.
— Якщо раніше вся батарея була зав’язана на одну бусоль, і інтервал між гарматами міг бути, приміром, сто метрів, то тепер він може сягати навіть кілометр-півтора — аби добивав зв’язок із гарматою, — додає офіцер. — Тож я можу давати вогневі завдання як на батарею в цілому, так і на кожну гармату окремо.
Комбат відзначає, що комплекс показує себе виключно з найкращого боку. З його отриманням гармаші вийшли на якісно новий рівень: і гармати, і командирська машина оснащені сучасними засобами, адже є і GPS-навігатор, і комп’ютер, до якого прив’язані всі машини. І все це прискорює роботу. На машині управління під час руху командир може бачити всі свої машини — як вони розосереджені.
— Ця техніка набагато краща за ту, що ми мали раніше, і на голову вища від тієї, що мають росіяни, — підсумовує командир батареї. — Зразки озброєння, які ми використовували досі також ефективні, і ми на них працюємо, але це — зовсім інший рівень, і навіть порівнювати їх недоцільно. Це — новий етап в озброєнні наших ЗСУ.
