У росії продовжують брехати про те, що Кримський півострів вдалося загарбати в України й окупувати «без жодного пострілу», тому що ніхто не чинив активного спротиву. Насправді опір…
Загострення стосунків між США та Китаєм через Тайвань не призведе до військового протистояння і не відсуне на другий план війну в Україні, оскільки КНР тяжіє переважно до економічної блокади острова.
Візит Ненсі Пелосі на Тайвань – гострий політичний момент, але ще не «початок Третьої світової», про що оголосили деякі проросійські політологи. Китай радше вдасться до економічних, а не військових дій проти Тайваню, а для США й колективного Заходу загалом ця ситуація не відсуне на другий план війну в Україні.
Нагадаю, що від самого початку своєї політичної кар’єри Ненсі Пелосі стосовно Китаю сповідує ідею: одна держава – дві політичні системи. Мається на увазі, що є одна держава – Китай, дипломатичні стосунки з яким США встановили у 1979 році. Але водночас у ній існує дві політичні системи, що дає можливість функціонувати Тайваню.
І тут досить цікава ситуація довкола самого Тайваню, який має назву Китайської Республіки.
Саме Тайвань, як Китайська Республіка, є однією з держав-співзасновниць ООН і одним з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН. І лише у 1971 році Республіка Китай поступилася місцем у ООН Китайській Народній Республіці. Відтоді ООН і велика частина світової спільноти офіційно визнають юрисдикцію КНР як над материковим Китаєм, так і над Тайванем і Пенху.
Варто говорити й про те, що Китайську Республіку Тайвань визнали 23 країни світу. І про те, щоб встановити дипломатичні стосунки з КНР, треба або розірвати стосунки з Тайванем, або взагалі не підіймати питання його визнання на міжнародній арені. Показово й те, що обидві «республіки» – Тайвань і КНР – визнають території одна одної як тимчасово неконтрольовані. Тобто залишають за собою право їх «звільнення». Саме тому КНР і розганяв військову істерію довкола візиту Пелосі.
На мою думку, загострення ситуації довкола Тайваню дає можливість чинному лідеру КНР Сі Цзіньпіну продемонструвати свою рішучість напередодні партійного з’їзду, де має вирішуватися питання щодо його обрання на наступний, третій термін.
Аналогічна ситуація з прийдешніми політичними перегонами – і на Тайвані. Візит Н. Пелосі підвищує шанси правлячої Демократичної партії знову перемогти на парламентських виборах. І відповідно підвищити ставки щодо міжнародного визнання цієї країни.
Варто нагадати, що у схожій ситуації з запланованими візитами лідерів Франції і Литви КНР погрожувала їм ледь не військовою агресією, але цього не сталося. Хоча у КНР є досвід військових ескалацій 1995−1996 років, коли порти Тайваню були піддані ракетним обстрілам з території КНР.
Ще напередодні візиту Пелосі до Тайваню я зауважив, що, на мою думку, Китай швидше пристане до варіанту економічної блокади Тайваню. Йшлося про заборону КНР на ввезення цитрусових та морепродуктів.
Підтвердженням цього припущення став той факт, що через візит Пелосі міністерство комерції КНР частково припинило торгівлю з Тайванем. Зокрема, Головне митне управління КНР призупинило імпорт цитрусових, філе скумбрії та охолоджених риб-шабель з острова. Крім того, заблоковано постачання піску з материкового Китаю на Тайвань.
Під заборону також потрапили понад 3 тис. товарів від більш ніж 100 продовольчих компаній. І як довго діятимуть обмеження − невідомо.
Ситуація дійсно непроста. Але ті тези, які вкидають так звані російські політологи та спецслужби щодо відволікання уваги США від України на Тайвань – не відповідають дійсності.
Нагадаю, росЗМІ активно поширюють тези, що протистояння між США та КНР через Тайвань нібито витіснить з актуального порядку денного світової спільноти війну рф проти України. Однак на тлі азійського вояжу Ненсі Пелосі Сполучені Штати заявили про продовження військової підтримки України і навіть збільшення її масштабів.
Дмитро Снєгирьов для АрміяInform
