«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Прикордонник Сергій з позивним «Антитанк» зараз працює з БПЛА, 3D-принтерами та пошуком новаторських рішень.
Про Сергія розповіла 26 лютого Державна прикордонна служба України.
Уперше Сергій став прикордонником у 2020 році після закінчення університету. Строкову службу проходив у Мукачівському загоні, на кордоні з Румунією та Угорщиною. Служив кінологом. Пригадує двох своїх підопічних — Діну та Даміру.
Одна з них прибула на навчання вже вагітною і згодом народила 12 цуценят. До занять вона вже не залучалася, проте додала Сергію навантаження, адже нікого іншого до себе не підпускала.
На західному кордоні юнак сумлінно служив аж до демобілізації.
«Навіть в останню ніч перед «дембелем» ще бігали за «ящиками» — контрабандисти втекли, а товар лишився», — пригадує Сергій свій останній день на строковій.
Але цивільне життя тривало недовго. 24 лютого 2022 року застало Сергія в дорозі на роботу. Він їхав до Львова з рідного міста Жовква, тоді як потік людей із дітьми та домашніми улюбленцями тягнувся в бік кордону. Люди навіть кидали машини й пішки намагалися дістатися Польщі.
«Їхав, не дивився в телефон. Сирени, всі говорять — війна. Наступного дня я вже був у Львівському прикордонному загоні», — розповідає чоловік.
Далі — злагодження, служба на кордоні, прикордонна комендатура швидкого реагування «Шквал» і перший бойовий вихід на Донеччину у складі протитанкової застави.
З кінця 2022 року Сергій опановує БПЛА. Спершу волонтерські курси, потім — державні. На наступну ротацію в Серебрянське лісництво «Антитанк» заходив уже як оператор дрона. «Ліс був зелений, гарний, але не без “хробаків”», — каже прикордонник про ворога.
Сергій зазначає, що на службі знайшов справжніх друзів. Та коли мова заходить про найкращого друга, ледь стримує сльози… війна — страшна річ, тож довелося пізнати й біль втрати.
Сьогодні «Антитанк» служить у комендатурі «Оріон» бригади «Помста». Його робоче місце — лабораторія дронів. Тут безпілотники тестують, прошивають та адаптують під бойові завдання. «Наше завдання — щоб дрон на позицію приїжджав уже готовим. Пілот має підключити БК — і летіти, не витрачаючи час на налаштування», — пояснює Сергій.
Він відзначає професійність побратимів: «літають, як боженьки», хоча додає, що підрозділу зараз бракує операторів безпілотників. Як авіаційних, так і наземних. Вакансію в «Оріоні» для себе можна знайти ТУТ
Сергій постійно вдосконалюється: пройшов навчання у Великій Британії, тримає професійний зв’язок із колегами, які налаштовують, модернізують, виробляють дрони. Навіть своє робоче місце він буквально «роздрукував» під себе на 3D-принтері.
Вдома в нього теж стоїть принтер — на ньому він дистанційно друкує іграшки для молодших братів та сестри.
Сергій впевнений: навички, здобуті під час служби, знадобляться і після війни чи для професійного розвитку, чи для хобі. І на 100 відсотків він переконаний — у нього вдома завжди буде собака.
Як повідомляла АрміяInform, ворожі мотоциклісти наблизились впритул, але потім прилетіли дрони «Срібної трійки».
